Химера

Розділ 7. Печатка пам'яті

Душа – дзеркало серця.

Але дзеркала бувають і криві...

1587 рік за Одеріанським календарем.

Ліас. Місяць золота та багряного цвіту

15:44.

Габріель увірвалася в кімнату з ноги. Її погляд був відчайдушним, але обличчя непохитним, майже кам'яним як і зазвичай у кожен буденний день. Замість того аби послухатися поради Арістії та провітрити голову аби позбутися негативних думок, вона вирішила заявитися до дракона аби ледь не прямим словом, вибити з нього правду яку може так і не почути якщо опиниться у третього фронту.

— Скар! Ти потрібен мені! ЗАРАЗ! — її голос наповнив простір рішучістю і напругою, мов важкий удар грому серед ясного неба.

Старий дракон, із невимушеною посмішкою, відкинувся назад у кріслі, відчуваючи, як його сині очі блищать від веселого роздратування.

— Молода пані сама вирішила знайти мене після всіх тих відмов? Вражає, — промовив він, склавши руки на грудях і злегка нахиливши голову набік, роздивляючись її.

Габріель нервово стисла кулаки, поки обличчя червоніло від ледь стримуваного гніву та не тільки.

— Я не жартувати прийшла, стариганю! Мені дійсно потрібна твоя допомога! — в голосі бриніла майже зневага, змішана з ледь вловимою відчайдушністю.

— Хіба коли приходять із проханнями, зазвичай не підбирають більш ввічливі слова, дитинко? — Скар посміхнувся куточками губ, спостерігаючи, як дівчина стискає губи від злості.

Габріель стримано видихнула, мимоволі опустивши очі додолу, адже зауваження було доречним, хоч і не описувало її повсякденну поведінку.

— Добре, вибач, не хотіла тебе образити, — витягла вона майже безбарвно, але з внутрішнім зусиллям, бо добре знала: саме цього він чекав.

Скар не зміг втриматися від посмішки, його очі заблищали від втіхи адже він змусив її бодай до чогось.

— А посміхнутися? — з нахабним підморгуванням пробурмотів він, нахилившись вперед.

Габріель закотила очі, зітхнувши, але зобразила на обличчі криву посмішку, яка більше нагадувала вираз глибокої огиди аніж жест доброзичливості.

— Може ще тобі взуття почистити? Волосся розчесати? Обід приготувати? — вона виглядала ображено, але разом із тим в її очах сяяла іскра відрази і веселої ворожнечі.