Розділ 10. Поле бою

5 2 0
                                    

Подеколи легше прикинутися незнайомцями,

Аби уникнути душевних травм.

А інколи хочеться аби про тебе знали всі...

Тільки аби їм було боляче якщо ти підеш.


1587 рік за Одеріанським календарем.

Ліас. Місяць золота та багряного цвіту

дванадцятий день четвертого циклу

Кривавий місяць зійшов над проклятою землею, наче кричучи про кінець епохи правління звіролюдей. Кров жертв та монстрів текла рікою звідусіль, омиваючи не лише стіни що трималися з останніх сил, а й пропитувала землю, не даючи новий живності бодай закоренитися, не те, що прорости та розквітнути у всій своїй красі. Гул монстрів, що нападали без зупину, не даючи навіть перепочити. Крики людей від болю, та благання про бодай якусь допомогу.

Ось яким місцем став Третій фронт відколи Бог прокляв живе через війни.

Жителі які мешкали у цих округах вже давно звикли до пекельних умов проживання. Навчилися співіснувати із цим, припинили бачити одні лиш недоліки, віддавалися максимальному саморозвитку. Навчали своїх дітей вже з малечку володіти зброєю, розповідали про медицину, на практиці демонстрували тяжку роботу у проблемних полях.

Вічний холод що віяв звідусіль через височезні гори, нестачу продуктів харчування та базової гігієни, постійних нападів монстрів з різних напрямків. Саме завдяки цим жахаючим умовам на цих землях облаштовували табори примусової роботи для химер або ж в'язниці для правопорушників. Охороняли їх найсуворіші вояки, а на поле битви відправляли ледь не одними з перших, за часту використовуючи як живий щит. Принаймні, так розповідали люди, які ніколи не жили на тих землях, та не знали якою є насправді нова княжна та її закони й нововведення.

Так, умов покращити вона не могла, адже не віддавала наказів самому сонцю. Але жителі в достатку мали їжу, отримували все потрібне у свої помешкання, регулярно їм постачалася деревина з високих гірських лісів аби грітися навіть у найсуворіші періоди року. Діти ходили до школи та навчалися ремеслам, отримували рекомендаційні листи та навіть відправлялися на подальше навчання до Фаустенду. Вже потріпаний одяг їм кожні три цикли заміняли на новий, а ношене палили, використовували для виготовлення мотузок або факелів.

ХимераWhere stories live. Discover now