Химера

Розділ 5. Вовки захисники

Меч лицаря несе захист,

а не страх.

— Монстри проривають третю лінію захисту. Якщо вже зараз не почати роздуми про лихо яке може нас спіткати невдовзі, то всі ми плакатимемо гіркими сльозами над могилами сотень наших товаришів та просто соратників. Прошу Стовпи у ПОЗАЧЕРГОВОМУ порядку обдумати посилення!

Молода за віком та зовнішністю Лізбет Вульфус, без аби якого страху виходила вже вкотре на сцену аби розповісти про основні військові реалії та проблеми оборони. Вовки були наділені владою лише на полі бою. А от за межами, їх здебільшого не сильно слухали як політичний бік, хоч ті й були п'ятим стовпом вже не перше покоління.

— Пані Лізбет, ви вже вкотре приходите від імені Вульфус. Але так і не являєтеся офіційним заступником чи княжною родини. Тож постає питання: Де голова та чому прислали знову вас? – Причепилася змія. Вона мала вишуканий, але строгий вигляд: елегантна сукня з тонким мереживом чорного кольору, туфлі на дуже високих підборах, та перстні на пальцях обох рук. Її постава була пряма, а руки міцно стиснуті в кулаки на колінах, що виразно підкреслює її напругу. Аїша чомусь була сильно на нервах з моменту слів Габріель про сон.

— Сестра зараз на полі бою ризикує власним життям та життями своїх соратників за для нашої безпеки! Невже єдине що цікавить Стовпи, так це лице що представляє родину? Ну прийде сестра, але хто з вас шановних піде замість неї керувати армією?

— Панно Лізбет, знайте своє місце! – Викрикнула Аїша, більш комфортно вмістившись на своєму кріслі аби приховати тремтіння власних рук.

— Можливо я мозолю вам очі, адже через вік не можу бути заступником офіційно. Але хіба слова які мої вуста вимовляють не мають бути достатніми для початку роздумів? Це не лише наше майбутнє. Від витримки третього фронту залежить безпека самого міста. Кристал у святилищі не витримає нападу монстрів які зараз напали на стіну Вульфусів. Наша цитадель не протримається без елітного війська. І це не припущення як раніше. Тепер це очевидний факт!

— Перенести частину Химер на перед можливо не така і погана ідея. – Висловила голосно свою думку голова клану Левів. — Ансія моя давня подруга. Тому я знаю за її навички багато. Але слухаючи леді Лізбет розумію, що навіть така талановита княжна не впорається без підтримки. Ми й так багато на них звалили. Допомогти Вульфусам одобривши підтримку... Було б розумно. – З кожним словом впевненість Леонь'ї згасала через погляди інших владик які тепер уважно пильнували за жінкою.