Доля

ХI

Шум вітру , дощу заважає почути хлопця , який намагається допомогти Бетті :

- Ей , ви зовсім змокли ! Ви ж захворієте ! Ходімо я вас підвезу ! - дівчина не бачила його , але голос був дещо знайомий .

- Ні , не треба . Я повинна бути тут . - дівчина гукнула йому в відповідь , але дощ занадто сильний , коли він б'ється об мертву землю грюкіт був неймовірно гучний .

- Ходімо ж ! - ще раз гукнув він .

- Ні !

Ніч , кладовище , не сама краща картина , а ще нестерпно ллє дощ , а вітер пронизує наскрізь . Бетті прийшла до своєї сестри , їй сьогодні день народження , як в цей прекрасний вечір залишити її . Попри сильну зливу , яка за декілька секунд робила людину зовсім мокрою, дівчина стояла біля дитячої могилки з сльозами на очах і , розмовляла з нею , і вже коли настав час прощатися , вона просто сіла на мокру землю , біля холодної могили , й почала співати :

Children cry and laugh and play,

Slowly hair will turn to grey,

We will smile to end each day,

In places we won't walk..... - після цього її голос завмер , і з очей линули сильніші сльози , які змішалися з дощем , стали єдиним цілим на її обличчі .

Бетті піднялася із землі , поцілувала могилку , і втекла геть в темряву залиту дощем .

Дівчина нарешті добігла до дому , зовсім мокра вона пішла до ванної , зняла одяг , і окунулася в потік гарячої води душа , яка потроху зігрівала її . Одягнувши піжаму , Бетті з мокрим волоссям лягла в ліжко , і вже збиралася засинати , роздумуючи над сьогоднішнім днем , оплакуючи свою сестру , але раптом на неї нахлинуло якесь відчуття тривоги . Коли вона прибігла до дому , її ніхто не зустрів , навіть ніхто нічого не гукнув їй , в дома нікого немає , окрім неї . Бетті одразу ж взяла до рук телефон , і набрала маму :

- Алло , мам , ви де ?

- Доню , ми з батьком сьогодні будемо ночувати в будинку біля озера , сьогодні ж її день народження , і ми вирішили ...

- Гаразд . - вона просто перебила матір , і кинула слухавку .

Сльози знову почали мерехтіти в червоних очах , слова мами почали звучати в голові знову і знову . Вони завжди разом на день народження сестри ходили до неї на могилку ,а зараз все змінилося . Коли дівчина прийшла з школи вона одразу побігла на кладовище , очікуючи , що батьки вже там , і коли Бетті їх там не зустріла , вона навіть не помітила цього , бо розмови з сестрою , злива яка не дає зосередитись , все це заважало згадати їй про батьків . Зраз же , по-глянувши на екран телефону , вона побачила +1 СМС , : «Від кого ж це може бути ?» - перша думка , що промайнула в її голові .