Доля

.ІІІ.

Дім Чендлера:
-Ей , Чед! Пішли вже!
-Вже іду !
Біля машини:
-Ну , ти готовий ?
-Так все ок , привіт Джудіт.
-Привіт . Сідайте вже.
Ми приїхали в найкрутіший ресторан нашого міста , великий білий дім , навколо якого було багато красивих дерев і розмаїття квітів , які ніжно притулялися одна до одної ,Чед ще ніколи не бував в таких місцях . Хлопець з неймовірної цікавістю роздивлявся кожну деталь , коли ми тільки зайшли всередину в нього перехопило подих , навколо були  білі великі колони біля яких стояли кругленькі столики , коли я подивився на хлопця , я помітив його здивований погляд , можливо це було здивування від великої кількості людей , а можливо від напищеності головного залу , а можливо від усього. Я не міг припинити дивитися на нього , простого хлопця , який бачив всю цю атмосферу тільки по телевізору . Дивлячись на Чеда, я помітив обурений погляд батька , який вітав кожного гостя :
-Ей , Чед...
-...
-Чед!
-Ой , пробач , просто я ніколи не бачив чогось подібного .
-Чед , ти тут розважайся , піди випий чого-небудь , а я піду все батькам поясню.
-Ок.
Батько не спускав з мене очей , він дивився за кожним зробленим мною кроком , також він неприязно споглядав за Чендлером , який послухався моєї поради й пішов чогось випити , щоб заспокоїтись. Крок за кроком я наближався до батька ... :
-Привіт , тату.
-Вийдемо на хвилинку . - з посмішкою сказав мені батько , і потягнув до дверей . -Що він тут робить?
-Я все поясню...
-Які пояснення ?! Ти хоча б розумієш , що ти зробив ?!
-Батьку дозволь ...
-З якого дива ти привів сюди цього простака ? Що з тобою тоді було ? Навіщо він тут?
-Батьку ,Чед мій найкращий друг , я винен перед ним і хочу якось загладити свою провину.
-І ти вирішив привести його сюди?
-Так батьку - це важливо для мене , дозволь йому залишись.
Нашу сварку помітила мама . Жінка підійшла до батька з-заду і ніжно поклала руку на його плече і сказала :
-Надіюсь ви не сваритесь через того хлопця ?
-Твій син привів якогось простака  сюди !
-Тату , він мій найкращий друг ! Він має право тут бути.
-Антоніо , заспокойся , це ж друг нашого сина . В ньго тільки один друг, і йому не можна прийти?
-Ну гаразд , но якщо він щось зробить не так , то ти за це будеш відповідати.
-Дякую .
Мій настрій покращився коли батько погодився . Я вже з усмішкою заходжу в зал і бачу щасливого Чеда , який розмовляє з якоюсь дівчиною , я підійшов ближче і побачив - це моя Сара :
-Чед! - я змахнув йому рукою , щоб він мене помітив.
О , Гаррі! - у відповідь змахнув він.
-Привіт ! Ви вже познайомились ? - з радістю запитав я .
-Так , поки тебе не було , Сара розказала мені нову стратегію добивання серця Пейпер. - всі троє щиро засміялися .
Цей вечір для Гаррі став найкращим , тут , поряд з ним , був його найкращий друг і кохана дівчина(яка незнає про його почуття) , хлопець почувався найщасливішим в цю хвилину , він насолоджувався історіями , музикою , їдою , людьми , всім що було навколо , але доля обернулася інакше.
Ніжний сміх Сари , цікаві історії Чендлера , все було таким прекрасним , таким ідеальним , але не могло все бути таким ідеальним . Розказуючи ще одну історію , я помітив сестру , яка розмовляла з Майклом , одним придурком , який пропонував їй пілюлі . Сказавши друзям , що вийду на п'ять хвилин , я пішов за сестрою вона направлялась з її хлопцем взад будівлі .
Майкл не є вродливий , але всі дівчата липнуть до нього , його батько дуже близький з моїм , і в дитинстві він завжди приходив до нас , Джудіт завжди гралася з ним і згодом закохалася в нього .
Крім них двох були ще два хлопці й дівчина , які виглядали неначе наркомани , і я непомилявся . Моя сестра , моя люба Джудіт нюхає цю гидоту , я невпізнаю її , що з нею сталося? Вона це робить заради цього придурка Майкла , він з першого нашого знайомства мені не сподобався. Моя злість знищувала мене , я не міг витримати все побачене :
-Джудіт ! Якого чорта ти тут робиш? Ти зовсім здуріла?! - я почав кричати що є сили .
-Гаррі? ..
-Що ти зробив з моєю сестрою? - сказав я і вдарив його в обличчя.
Я почав його бити , я не міг зупинитися , мене неначе переклинуло , я бив його і бив , поки не почув голос Сари ,Чед пішов нас роз'єднувати , розгніваним поглядом я побачив , що майже всі гості були тут , дивилися на все це і батько , який не міг заспокоїтись . Чендлер забрав мене від Майкла , я не міг нічого зробити з собою , неначе весь світ зупинився , всі люди навколо просто стоять і дивляться , мій батько і батько Майкла були в шоці і непорозумінні , а люди дивилися на нас , обговорювали ... Сара , Сара розплакалась і втекла , а моя сестра також дивилася з непорозуміння , видно пілюлі почали діяти , я дивився їй прямо в очі ,затуманені очі . Її погляд був прикований до мене , але раптом щось пішло не так , вона впала на землю , її почало трусити, я кинувся до неї . Люди всі дивилися на нас , почався шум .... :
-Викличіть швидку !!! Хтось мене чує ?! Викличіть хто-небудь швидку?!?!
...

Більше я нічого не пам'ятаю , тільки все частинами , вже в лікарні я вирубився повнісю ...