lost diary✉

Частина 1 *Якщо все зміниться_2*

Розібравшись із своїми думками (якщо чесно, частково лише), вирішив прочитати перший запис. А чому ні? Я знаю, що так не можна. Та ну, наче ви не прочитали хоча б трішки.

"01.01.19

Нарешті наступив 2k19 рік! Можна починати життя з чистого аркуша, а я (як видно:)) з нового щоденника. В крайньому випадку, люди так роблять. Сподіваюся, це будуть веселі миті. Також прийдеться боротися зі своїми почуттями і розбиратися: що таке кохання.

У мене не існує точних планів на цей рік. Вони й не потрібні. Буду вчитися жити одним моментом, покладатися на себе. Заводитиму друзів, а вони, по іронії, зраджуватимуть мені або залишатимуться. Звичайно, старатимуся розвиватися. Знайду веселі хобі. Хоча б постараюся добре вчитися. Читання не залишу ніколи. Продовжуватиму писати свої вислови та історії. Вчитиму латину. Добре, постараюся вивчити латину:) А, головне, ніхто не повинен дізнатися мої почуття і слабкі місця! Це, на щастя чи жаль, великий секрет. Особливо в таємниці має залишитися Люк та наші моменти..

Твоя Рейчел :3"

Зачекайте хвилинку, що вона написала? "Особливо в таємниці має залишитися Люк та наші моменти.."? Вона про мене написала? Це останнє речення мене неабияк заінтригувало і здивувало, визнаю.

- Та ні. Помилка якась, - задумався; ще раз читаю речення. - А якщо ні?

У такому випадку, я повинен прочитати все. Можливо, вона про мене ще щось написала-записала?

Pov. Рейчел.

Прийшовши додому, я, першим ділом, обійшла всі кімнати. На щастя, брат із другом своїм загадковим, ще не приїхав. Та і батьків немає, що дивно..
Пішла у свою кімнату і з-під ліжка дістала коробку, обгорнуту у чорний подарунковий папір. Для Джея, звичайно. Сподіваюся, йому сподобається. Подарунок я обирала дуже довго, стараючись придбати найкраще. Те, від чого брат буде у захваті. Надіюсь, у мене вийшло.
Вирішивши розкласти шкільну сумку, пішла до столу. Виклала з рюкзака все, що там було, але чогось не вистачає. Тільки чого саме?

Правою рукою потираю переносицю біля очей. Після школи й голова розболілася знову.

О ні. Ні-ні-ні! Тільки не щоденник. Загубила особистий щоденник!
Обшукую всю кімнату, щоб знайти дорогу мені річ, але вже руки опускаються. Ніде немає..