Епілог

272 15 13
                                    

Стоячи біля своєї шафки, я збирала потрібні речі, щоб йти додому, як мене зупинила Сара.
Вона однокласниця Лукаса. Тепер мого хлопця.

Я подумки посміхнулася: 《Мого хлопця. Він мій хлопець.》

- Що? Тепер ви з ним щасливі, так? - з огидою запитала дівчина.

І куточки моїх губ опустилися, а обличчя виражало непорозуміння.

- Ти про Люка? Так. Ми.. раді, що все обернулося на краще.
- Видно, потрібно було мені знову написати тобі з його телефону, - не приховуючи нічого, повідомила Сара.

У моїй голові наче пазл склався.

Цього не може бути..

- Це.. ти мені тоді написала від імені Люка?
- А що такого? - почала дівчина та, дивлячись в мої очі, додала: - Ти була вся така щаслива, що аж стала огидною мені.
- Сара.. ти розумієш, що зруйнувала нашу багаторічну дружбу з Лукасом?
- Це саме те до чого я прагнула, - фиркнула вона. - Ви були такі щасливі та і я бачила, що він в тебе закохався. От і вирішила розбити ваше 'друзі назавжди'.
- Сара.. ми через тебе стільки помилок зробили, - з видихом мовила. - Чим я тобі не сподобалась?
- Чим?! - зійшлася на крик вона. - Та я кохала Люка! Все своє життя! Але поряд з ним завжди була лише ти! Він мене навіть близько до себе не підпускав!
- Якби ти мені тоді розповіла це.. Якби ти пояснила, то ви б змогли дружити. Я б поговорила з ним.
- Як бачиш, вже запізно. Лукас лайнюк, бо знову обрав тебе. Він завжди обирав тебе.

Я не знала що сказати..

- А знаєш, мені начхати. На тебе і його. На вас обох.

Дівчина гордо підняла голову і, розвернувшись, пішла далі.

《Я весь цей час говорила, що це написав Люк. Мій Люк.》

- Якою ж я була дурепою..

* * *

*7 років потому*

Pov. Автор

Дівчина стояла біля плити та готувала сніданок своєму нареченому, що досі ніжився в ліжку.

Вона була щасливою. Через стільки випробувань між нею та Люком, вони змогли бути разом. І через це всі щасливі.

Джеймс все ж знайшов своє кохання. Її звати Мелоді. Красива дівчина із зеленими, сповненими доброти, очима. Вона одразу сподобалась Рейчел. Мелоді всім серцем закохалася в Джеймса. Власне, як і він в неї.
Хлопець сьогодні, на вечірці в честь її дня народження, зробить дівчині пропозицію. Рейчел і Люк теж там будуть присутні. Ці двоє добре подружилися з Джеймсом і Мелоді. Навіть стали найкращими друзями.

Емма та Майкл вже побралися. Вони такі милі та закохані. Рей одразу зраділа тому, що Емілі хоче присвятити все своє життя коханому. На весіллі відгуляли добре. І Люк з Рейчел, і Джеймс з Мелоді, і, звичайно, Емма та Майкл.

Гадаю, варто повернутися до нашої головної парочки.

На кухні грала одна з улюблених пісень Рейчел: Emmit Fenn - Blinded. Дівчина плавно рухалася під мелодію.
Вона і не почула, як Люк спустився з другого поверху будинку та, посмяхаючись, підходив до неї. Його руки опустилися на талію дівчини, обіймаючи її.

- Люк! Я не чула як ти спустився. - смутилася вона, але посміхнулася куточками губ.
- Ось це я називаю прекрасним ранком. - він міцніше обійняв дівчину та зарився обличчям в її волосся.
- Я теж тебе кохаю, Люк.
- Добре, що тоді, 7 років назад, ми порозумілися.
- Дійсно. А то досі бігали б один від одного.
- Ні, не досі, - хлопець хитро всміхнувся. - Я б все одно тебе спіймав.
- Вірю. Завжди вірила.

lost diary✉Where stories live. Discover now