Частина 7 *А вона сиділа у темноті і малювала своїх демонів..*

302 20 4
                                    

           Pov. Рейчел

У моїй школі є декілька уроків, на яких можна спокійно посидіти. Приділити увагу собі, своїм думкам, навіть пробемам. Одним з таких занять є інформатика. Як ви вже здогадалися, я саме на цьому уроці. Просто чудові миті. Ніхто не кричить, не перекидає парти і не включає музику на всю катушку, а просто сидить за комп'ютером і грає. 

Особисто я сижу і думаю, не керуючи своєю рукою, яка щось малює на папері. Знаю, дивно звучить, але так і є.

Мої думки зайняті Незнайомцем... Звичайно, приємно з ним спілкуватися, але ця невідомість мене лякає. А якщо він якийсь маньяк? Хоча, кому я потрібна? Тобто, кому потрібно мене вбивати..?

Аж раптом з думок мене вивело повідомлення, яке щойно прийшло на телефон.

Тесса: Що у вас з Люком?

Рейчел: Ти ж знаєш, що ми не спілкуємося

Тесса: А як же репетитор?

Рейчел: Який ще репетитор?

Тесса: Оу... то ти ще не знаєш?

Рейчел: Про що?

Вона більше не відповідала. Щось дивно.. Про що Тесс взагалі говорить? Який репетитор? І до чого тут знову цей Люк? Таке відчуття, що навколо Люка крутиться весь світ.

Коли закінчився урок, я пішла до своєї шафки і взяла книгу з психології та попрямувала у потрібний клас. Мені завжди подобалася психологія. Пізнання людей, їхніх можливих думок..

Продзвенів дзвінок, який свідчив, що урок вже почався, а я ще не дійшла до класу. Повертаючи на коридорі зіштовхнулася з хлопцем. Мої речі випали з рук. Браво! А той, що мене збив навіть не вибачився, а просто пішов далі. Що за люди?

Відчинивши двері, вчителя не побачила. От і добре. Хоча б мого запізнення не помітить.

- Рей, даси списати домашку? - не встигла зайти у клас, як мій однокласник тут як тут.

- Нам на сьогодні нічого письмового не задавали.

- Так? Тоді добре, - він посміхнувся мені.
Що це з ним? Дивно..

Я сіла на своє місце, розгорнула зошит і почала писати те, що приходило першим в голову.
Мені досі цікаво чому Тесс почала про це розмову. Тим більше, ми практично ніколи не говорили про Люка. Нам це не було необхідно.

lost diary✉Where stories live. Discover now