lost diary✉

Частина 5 *Про те, як 30 хвилин можуть все змінити*

[ПОБУДОВАНО НА РЕАЛЬНИХ ПОДІЯХ]

Я вирішила написати щось новеньке сюди, показуючи життя Рейчел поза проблемами з Незнайомцем і Люком(хоча це одна і та сама людина). Удачі в прочитанні.

#WRN

*** *** ***

*Пройшло 2 дні*

Що сталося за ці 2 дні? Класичне запитання. Як не дивно, проте нічого нового не відбулося. Наші вихідні у лісі швидко накрилися, оскільки вже на наступний день почався зливовий дощ і всі ми, з важким серцем, покинули той красивий куточок раю. Так, вам не почулося: нам всім і справді сподобалася ця поїздка, хоча думали спочатку зовсім навпаки.

Вирвало мене з цих думок повідомлення у Facebook.

Denny Dalas: Привіт)

Rachel Clifford: Хеллоу

Denny Dalas: Познайомимося?

Rachel Clifford: Дивлячись для чого

Denny Dalas: Ну, я не екстрасенс тому все може бути

Rachel Clifford: Я не проти дружби

І вже через 10 хвилин ми говорили, як давні друзі, але найкраще було далі... Хто б міг подумати, що Денні такий класний друг...

Rachel Clifford: А що, якщо ти взагалі маньяк якийсь?

Denny Dalas: У 16 років? Хоча це цілком можливо, однак я не маньяк

Denny Dalas: Скажеш батькам, що їдеш знайомитися з новими друзями))

Rachel Clifford: І ти що, досі хочеш побачитися зі мною?

Denny Dalas: Тепер я ще сильніше хочу тебе побачити

Rachel Clifford: Я не дуже впевнена, що це гарна ідея. Згідна, ми, можна сказати, друзі, проте мало знайомі. Пройшло лише 3 години.

Denny Dalas: Для того я тебе і кличу погуляти, щоб познайомитися блище. Бо станеться так, що скоро у нас буде мало тем для спілкування і ми перестанемо дружити... Я не хочу чекати

Rachel Clifford: Якщо ти не хочеш чекати, то який тоді сенс нашого спілкування?

Denny Dalas: Тобі потрібен сенс? Я живу без нього. Не бачу ні в чому сенсу. Сенс, якщо ти все одно помреш? Але ж я живу

Rachel Clifford: Так, твої слова варті, щоб про це довго думати. Але ж це зовсім інше...