Чімін- самий нещасний в світі. Без рідних. Життя повернулося до нього спиною.
І ось він знову міняє школу, але в ній з ним станеться усе тільки чудове.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
*Господи вони так постійно сваряця? Дам... Юнгі справді веде таке життя? А на вигляд такий тихий... Нарешті, це закінчилося. * Та не тут то було. На телефон знову прийшло повідомлення і на цей раз зовсім не з групи і від мами.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я ледь доробив уроки. З трудом золжив усе в портфель й просто уже повз до ліжичка, сил уже зовсім не має, а мами усе не має. *Можливо затримали? Позвуню я їй краще* - Ало, мамо. Ти коли прийдеш? - Я уже в підїзді зараз прийду. Ти щось хотів? - Уже пізновато ппросто переживаю за тебе. - Я просто в магазин заходила. - Вечерю я приготував. Так що залишиться тільки підігріти. - Моє ти сонечко. Дякую. - Ну все я коло дверей.- вона вибила дзвінок і через декілька секунд почулися звуки відкривання дверей. - Чімін, це я.- почулося з порога квартири. Зразуж на звук я вийшов з кімнати і обійняв маму й вона мене приобняла однією рукою, тому що в другій пакет з продуктими та сумка. Забравши пакет я пішов усе розложувати в холодильник, на полички кухоннях тумбочок. А мама в той час пішла в душ. Двері ваної кімнати хлопнули і почулися повільні і ледь чутні кроки до кухні. - Як день пройшов?- зразуш почулося з спини. -Просто супер.- з посмішкою відповів і обирнувся до мами лицем. - Дуже клсний клас попався. Ніхто з них не засуджує ЛГБТ. Усі дружні. - Ти їм розповідав? - Іще ні, але я подружився з однією із своїх однокласниць вона Бі. Всі до неї ставляться, як до звичайної дівчини. - Це прекрасно. А тепер іди спати уже 11 годин. - Уже іду. Я закутався в м'яке, тепле одіяло і зразу ж відправився в царство Морфея, забувши про сильну втому і тільки в перші хвилини він чує роздражаючий звук повідомлень. Я не звернув увагу і просто заснув. Погружаючись усе більше в сон. На телефон так і не перестють приходити повідомлення й терпіння лопло. Хочиться дико спати, щоб його просто не чіпали.
Ось і нова глава. Коли я дойду до останьої глави з інсти. Глави будуть виходити через день. Звісно пропорційно інсті. 💕 💕 💕 💕 Надіюсь на вашу підтриску 🥺🤗
