Чімін- самий нещасний в світі. Без рідних. Життя повернулося до нього спиною.
І ось він знову міняє школу, але в ній з ним станеться усе тільки чудове.
*POV Автор* Ось пройшов довгожданий місяць стосунків для Юнгі. Хоча Мін і часто став помічати, що Чімін прямо лащиться до нього і хоче більше уваги. Що звісно хлопець не лишав без уваги й старався лишній раз пригорнути, проявити заботу. Доречі приступи Пака уже майже не чутно. Він став більш спокійним, не таким гарячкуватим. Чому його мама була дуже рада та стала називати Чіміна "Відродженою робою". Це розіміння від того, що Чімін, наче розцвів, як шикарна розі. А раніше суха, мертва роза, яка не тільки інших могла поранити, а й самого хлопця. Ось Юнгі чикає Чіміна на даху сорокаповерхівки з милою, романтичною атмосферою, яку Юнгі створив власноруч
- Привіт Юні~ - почувся ніжний голос з заді й його приобняли з аду. - Привіт, котик. - Мін чмокнув меншого в кінчик носика. - Як себе почуваєш? Здається пані Пак казала, що ти по трошки перестаєш приймати ліки. - Все добре. І так. Я зменшую дозу майже до мінімума. Мені стає на багато лекше. - він посміхнувся і сів на проти Юнгі. Вини сиділи за столиком, іли, говорили на різні теми, він яких хотілося сміятися до болі в животі. І ось настав той самий момент, коли Мін запитує най головніше питіння за весь цей місяць. - Чімін, що ти відчуваєш до мене? - Ти мені подобаєшся. Хіба це не було замітно іще після моєї хвороби? Я думав ти усе зрузумів.
- Боже, який я дурний. Й правда. Ти почав тиснутися до мене, просити ласки. Чімін нічого не відповів тільки підійшов до Міна й сів йому на коліна. - Я кохаю тебе... - пів шепотом промовив Пак та затягнув Юнгі в поцілунок. Страсний, але в одночас ніжний і невиний. - І я тебе, Міні. - пририваєтися Юнгі тільки, аби зказати ці слова й знову зятягує уже Чіміна в поцілунок.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Ось і закінчилася ця історія
Всім велике дякую за підтримку і терпіння. Лінива я жопа правда?😅 Як би там не було, надіюся вам зподобалася ця робота. Й я дуже надіюся на таку саму підтримну в сторону моїх майбутніх фанфікув, тому що це мені допомагає писати далі й знати, що це комусь подобається. *Соніна бредня війшла в чат*
Так ось десь через тиждень, 2 я викладу новий фф. Я звісно надіюся, що в мене буде час, а то я це пишу в 2:53😅
