2 глава

20 2 0
                                    

***
Увесь урок Євгеній сидів мовчки утупившись в свій зошит.Він написав лише дату та тему.З серйозним обличчям блондин дивився у вікно та вітав десь у своїх думках,цю атмосферу перебила вчителька хімії - Мілютенко Світлана Володимирівна.
-Женю,розповіси нам як вирушити цю задачу?-показуючи на дошку на,якій було написано "дано" він глянув на Анастасію - його однокласницю,яка стояла поряд та не розуміла,що від неї вимагають.-іди зроби її швидко,щоб не займати багато часу-він схопився та пішов до дошки.Протягом уроку він не слухав,що говорив вчитель,тому не знав,як розв'язати завдання.Постійно робив помилки з формулами-Добре, сідай.Ти сьогодні сам не свій-наче розчаровуючись в його здібностях вона більше не чіпала його за урок,бо не бачила в цьому сенсу.

***
-Єх,цікаво,що на цей раз будуть давати в столовій?-ідучи коридором та потягуючись говорив Богдан до приятелів.
-Знову якісь помиї-сказав пожавши плечима Тимур та врізався у когось - це був його однокласник Руслан-чого стоїш?Ти завжди раніше всіх йдеш до їдальні-подивившись через його плече він побачив велику чергу-ова!
- Не бачиш?!Тут людей дофіга!-говорив вижатим голосом брюнет та пирхнув блондина.
-Нда,це мабуть надовго-не провокуючи бійки Тимур відійшов подалі від агресивного та мабуть дуже голодного однокласника.
Всі метушилися та чекали поки чергові відкриють двері до їдальної,Євгеній стояв по-під стіною та не вникав про що говоря його друзі.Він бігав очима по людях та шукав її,дівчину з якою вони розійшлися,але все було марно.Раптом відчинилися двері і всі рушили до їдальної,наче стадо овець втікало від стаї вовків,всі товклися та скоріш хотіли потрапити до кімнати.Нарешті пробравшись через натовп Женя потрапив до їдальної,він сів на краю стола та все ще виглядав її.
- Не мене шукаєш?-спитав Тимур та сів поряд з блондином-ти говорив,що у тебе є деякі проблеми,вони якось пов'язані з кимось із нашої школи?
-Мг,ага,з кимось із нашої школи-ось,він нарешті її знайшов,вона сиділа навпроти нього через стіл та навіть не звертала на нього уваги.Біля неї з однієї сторони сидів хлопець з яким вона фліртувала,і мабуть не просто так.Євгеній був впевнений в тому,що вона хотіла визвати в нього ревнощі,але це було марним,бо він нічого не відчував до неї.Блондин лише переймався через її стан,чи все гаразд з нею після їхньої вчорашньої сварки та розтавання.
-Куди ти постійно дивишся?-Богдан прослідкував за його очима та помітив,що він дивився на(вже не)свою дівчину,він їй помахав,але вона навіть не звернула на це увагу-у неї що місячні?
-У кого ПМС?-спитав Тимур та зиркнув на Софію свою однокласницю та сусідку по парті.
-Ні в кого-холодним голосом сказав Євгеній та пішов до сдачі брудного посуду.
-Тц,міг би віддати мені свою порцію!-гукнув Тимур блондину вслід,але той наче не чув його.
-Ти ж говорив,що тут самі помиї?
-Ну так,але з собою я сьогодні не брав нічого,тому викручуюсь як можу-пожавши плечима блондин продовжив свою трапезу-ти будеш це їсти?
-Так,буду!

Відео запис Where stories live. Discover now