ДЖЕЙМС
Якби я був маленькою дівчинкою і вів щоденник, то одинадцятого вересня я прийшов би до себе в кімнату, відкрив його і написав:
«Дорогий щоденник! Я зрозумів, чому Грей майже не розірвав мені дупу через ту книжку. Я зрозумів, але вже занадто пізно. Бо через мене загинула людина»
Але я не маленька дівчинка. Та й Тед каже, що моєї провини в цьому не було.
Але про це трохи згодом. Бо спочатку я маю розповісти, що до цього призвело.
О неділі ми дивилися онлайн-трансляцію матчу з квідичу зі Швейцарії у «Кімнаті». А, так, я ще не казав про «Кімнату»? Тож ви не знаєте, що це за шняга. Коротше, «Кімната» — це шкільне кафе. Або антикафе. Називайте як заманеться. Два роки тому це була чарівна фігня під назвою Виручай-кімната, але потім предки з Ради непогано перепрошили її, і влаштували там шкільне антикафе, лампове, дерев'яне, все як люблять ці прокляті хіпстери з Рейвенкло.
Гаразд, і я теж.
Так, мені там теж подобається, стуліться.
Замість гобелена з тролями в пачках на стіні тепер висіла величезна графітна дошка, і на ній щодня з'являлося нове оголошення. Ну, на кшталт:
«Понеділок! Сьогодні в меню банановий чай, кава з гарбузовим кремом та «шоколадні кролики», пиріг з м'ясом та штруделі з чорницею. О 11:00 збори «Експериментальної алхімії» (приходити зі своїм котлом), о 15:00 — «Письменницький гурток Хогвартсу», о 18:00 — дебатний клуб Роуз Уізлі (Тема: «Чи потрібно у Хогвартсі скасувати уніформу?»), о 20:00 — перегляд фільму «Погляд Василіска» (у ролі Гаррі Поттера — блискучий Джастін Фінч-Флетчлі). О 00:00 — збори клубу «Вершників без голови» (живим вхід заборонено!!!)».
Працювати в «Кімнаті» адміністратором — щось на кшталт додаткового навантаження, типу старости, або капітана збірної. Якісь там привілеї та ключ від ванної старост.
Останній рік там усім заправляють брати Скамандери, а ми з ними в нормальних стосунках. Одного разу навіть дозволили мені привести пташку до ванної старост. Тож, коли я сказав, що в неділю ми хочемо подивитися матч, вони миттю начаклували нам гігантський магловізор, купу м'яких крісел і автомат з попкорном та чипсами. Я на знак подяки притарабанив їм з Хогсміду справжнє маглівське пиво. Вони розливають його в скляні пляшки з-під яблучного соку та продають тим, хто знає.
ВИ ЧИТАЄТЕ
DEAD HEARTS 🔞
FanfictionМене звати Джеймс Сіріус. Та це не буде історія про те, як я жив. Це буде історія про те, як я помер влітку дві тисячі шістнадцятого року. Ну і про все, що сталося після. Фанфік трохи AU, але не сильно, я просто підтягую вік персонажів так, як мені...