DEAD HEARTS 🔞

Розділ 25. Про Пряниковий Хогвартс

"НОРА"

До ночі ніжний бавовняний сніжок переріс в повноцінну хуртовину і "Нору" замело снігом по самі вікна. Гості почали щулитися, натягувати колючі в'язані светри та кутатися в пледи, тож бабуся Моллі розпорядилася пустити в хід всі дрова, що залишилися, затопити каміни в кожній кімнаті, і не гасити всю ніч. Її стараннями тепле світло засяяло в кожному вікні, перетворивши скрючений кособокий будиночок на останній прихисток тепла і затишку в засніженій пустелі. Чим не забули скористатися деякі чарівники, яких ця буря застала зненацька, прямо посеред подорожі.

Як виявилося, негода псує не тільки маглівський транспорт, а й магічний. Камінну мережу заморозило у всіх сенсах, і багатьох чарівників, що поспішали до рідних на вечерю, Летючий порох випльовував їх не в знайомих вітальнях, на знайомі килими, а на холодну дощату підлогу в поштовому відділенні села Оттері Сент-Кечпоул. Що це взагалі за місце? Кажуть, це десь біля чорта на пасочках. Невдачливі мандрівники вибиралися з каміна, обтрушуючи мантії та пальто від сажі, розсіяно накидали чари забуття і Конфундус на очманілого листоношу за стійкою, упирали руки в боки та спантеличено озиралися.

Чесали в потилиці, знехотя вибиралися на вулицю, оглядали торгову площу, де незломлені морозом магли намагалися торгувати копченими гусьми, сирами, апельсинами та ковбасами, після чого помічали далеко мигаючі теплом віконця «Нори», згадували про те, що в цих краях живуть Моллі та Артур Уізлі, найгостинніші чарівники, яких тільки бачив світ, і брели на світло з завзятістю кораблів, що повзуть до маяка крізь крижану воду.

І ось, ще перед початком різдвяної вечері до «Нори» напхалося безмаль тридцять осіб. Тут були Шеймус і Дін Фінніган з дітьми, Лі Джордан з натовпом дочок, Джордж і Анжеліна Уізлі, Захарія Сміт з дружиною і донькою Дарсі, Ерні та Алісія Макміллан. Всі вони з'являлися на порозі рум'яні, занесені снігом, винувато посміхалися і знімали шапки, а Моллі раділа кожному новоприбулому гостю так, немов саме на нього й чекала. Рону і Невіллу довелося винести з комори всі запаси харчів, а Джеймса і Теда підрядили зачарувати на горищі купу кроватей, чим вони привели в страшне обурення місцевого упиря.

— ...і не кажи дурниць, Анжеліно! Ми всім дуже раді! І зовсім не тісно! — примовляла бабуся Моллі, спускаючись по скрипучих сходах з величезним кошиком, повним сухих в'язаних шкарпеток і теплих пледів, — місця вистачить усім, от тільки Артур зараз поставить наш старий намет ... Боже правий, Артур, ти ж зараз впустиш ялинку! — закричала вона, сунувши кошик в руки невістці, а сама кинулася рятувати важко навантажене іграшками дерево, під яким Артур ставив для дітей зачарований намет прикрашений пір'ям гіпогрифа на манір індіанського вігвама. Білл Уізлі зачарував всередині якусь подобу спальні Грифіндора, щоб дітям було де спати, і не встиг закінчити і вилізти назовні, як молодшенькі — Мері та Дін Фінніган, Ясмін Джордан, Фред і Роксана Уізлі — набилися в намет, як пір'я в подушку, мало не заваливши ялинку і пряниковий замок, що стояв біля каміна на столику.