DEAD HEARTS 🔞

Розділ 16. Про те, що відбувалося у замку, поки Джеймс спав

АННАБЕЛЬ

Офіційна церемонія похорону Поттерів проходила в Міністерстві магії.

Це було схоже на похмурий чорний «Оскар» від світу магії. Кудись не кинь оком, скрізь самі вершки суспільства, гладкі леді, спітнілі у смокінгах чоловіки, в'ялі голі руки в шовкових пальчатках, старанно напудрені зморшки та гладко поголені висячі підборіддя. А ще задушливий запах парфумів і спалахи камер, від котрих перед очима танцювали сонячні "зайчики".

Особливо ніяково було зустрічатися в цьому натовпі з однокласниками, які, знявши свої факультетські нашивки, дивним чином здавалися цікавішими та симпатичними людьми. Хоча їхні траурні мантії мало чим відрізнялися від шкільних.

— Який пафос, — скривив губи дядько Драко, роздивляючись ряди оксамитових червоних крісел, що вишикувалися у вестибюлі Міністерства. У центрі встановили пам'ятник на честь полеглого героя, але його поки приховувало від очей чорне драпірування.

Під пам'ятником розстелялося море білосніжних квітів, серед яких мерехтіли поминальні вогники.

В глибині вестибюля стояв магічний оркестр та тягнув сумну мелодію.

Аннабель кинула на дядька погляд. Неприємно було це визнавати, але вона була з ним згодна. Навіть прем'єр-міністрів не проводжали на той світ з таким розмахом.

Оркестр розпочав марш і на сцену піднявся прем'єр-міністр Бруствер у чорній мантії. Його густий глибокий голос гучно відбивався від дзеркально-чорних стін вестибюля та злітав догори. Промова була сповнена пошани до вчинків героя, Бруствер рахував їх хвилин зо десять і Аннабель встигла помітити, як Скорпіус вдавано позіхнув, за що одразу отримав болючий щипок від Асторії. Після Бруствера на сцену піднялися іноземні прем'єр-міністри, потім видатні члени Аврорату, якісь ще працівники Міністерства, Аннабель втомилася їх запам'ятовувати. Родина Поттера сиділа в передньому рядку. Аннабель, що сиділа в третьому, затиснута між тіткою і дядьком, бачила, як Джеймс притискає до себе сестру.

Виглядав він так, ніби цілу ніч проспав на смітнику, а потім, як був прибіг до Міністерства. Зарослий після місяця під землею, неголений, неохайний.

Деякі бабусі в перлинах докірливо хитали головами та цокали язиками, прикриваючи губи зморшкуватими лапками в пальчатках. Який скандал! Який афронт! Цей хлопчисько істино непотріб, бачив би його батько!