DEAD HEARTS 🔞

Розділ 30. Про старі борги

ГРЕЙ

Серпень, 2016 рік

Він помітив її одразу ж, щойно увійшов до крамниці.

Вона стояла спиною до нього — ця дівчина, — і розглядала засклену вітрину.

Вузька гола спина, довга біла сукня нижче колін, довге волосся — чи то руде, чи то каштанове. Запах дорогих парфумів. Перли.

Якраз у той момент, коли він підійшов, вона торкнулася вітрини, показуючи щось продавцю, і йому в очі кинулися її нігті. Довгі, напрочуд здорові й рожеві, і такі блискучі, немов змащені рідким діамантом. От тільки вони не були нічим змащені.

Він нахмурився, відчуваючи всередині вже знайомий йому поклик сирени.

Це не людина.

Отримавши своє тістечко в паперовій чашці, дівчина відвернулася, ковзнула повз Грея коротким, але напрочуд сумним поглядом — і вийшла.

Дзвіночок брязкнув, двері зачинилися.

— Чого вам, містере? — запитала веснянкувата дівчина за прилавком, немилосердно розтягуючи голосні. Британці.

— Одне пиво, — кинув Грей, дістаючи гаманець.

Отримавши своє замовлення, він негайно вийшов на вулицю і роздивився. Дівчини ніде не було. На мить він відчув гостру втрату, а потім немов хтось штовхнув його в спину. Грей озирнувся. Оглянув розплавлену спекою міську площу, а потім, ніби його звабив якийсь поклик, — підійшов до кам'яної огорожі, що відокремлювала набережну від безкрайніх вод Лох-Неса.

Вона була там, унизу. Блукала галькою мілководдя, доїдаючи своє тістечко. Дрібні хвилі муркотіли під її босими ногами, біла сукня плескала на спекотному вітрі, змальовуючи тіло.

Звідси він міг краще її роздивитися.

Вона була красунею. Про таких, як вона, зазвичай кажуть "старі гроші".

Тендітна, меланхолійна, майже кінематографічна краса, прихована десь між лисячим розрізом очей, кирпатим носом, пухкими губами та гострими вилицями. Коли вона повертала голову, здавалося, що сонце відбивається об них, як об кришталь. А ще ці перли й відверта дорогвизна... всього.