4. Розповідь Джона

28 2 0
                                    

Ранок й сніданок пройшов без пригод. Якщо не враховуючи, що за цим сніданком, усі дивилися на Евелін підозріло. Й потайки шепотілися.

В полудень до Евелін прибіг Джон.

- Батько каже, що вже треба починати тренування. Тренування про яке я тобі вчора казав. - сказав він.

- Чудово. Дорогою розповіси про цей "ваш" світ. - сказала впевненно, але чомусь переможно Евелін.

- Ну, якщо ти так просиш.. - сказав не впевненно Джон.

Евелін встала з колоди й вони йшли лісом. Сама дівчинка не розуміла як Джон тут ор'єнтується. Тут же всі дерева схожі, й багато чого однакового. Хоча з одного боку можна зрозуміти. Він бо живе в цьому лісі, як зрозуміла Евелін, давно.

Деякий час він мовчав. Але потім почав говорити.

- Раніше Евелін, все було як у вас... Навіть сучасніше ніж у вас. Бо ти з минулого. Але потім одна людина вирішила зробити дослід, чи показати на, що вона здатна. Точно не відомо. Щось в цьому досліді пішло не так, і все вибухнуло.

Джон зробив паузу.

- Вціліли лише ті, які були в морі чи озері. Бо катастрофа воду не зачепило. - продовжив він. - Чому катастрофа? Бо вся суша перетворилася в велетенський ліс.

- Вся суша на земній кулі? - не повірила Евелін.

- Саме так. - відповів сумно Джон. - І люди які вижили, тобто ті які були в воді, називаються ЛЯПК.

- Ляпк? Смішно. - сказала рудоволоса.

- Зовсім ні. Воно розшифровується як: Людина Яка Прожила Катастрофу. Тому тебе кличуть просто людиною. Бо ти не прожила катастрофу як ми. Тобто.. Не в тому сенсі, що не вижила. Просто ця катастрофа, ще не сталася у твоєму житті. А коли тебе називають людиною, усі розуміють, що ти сюди потрапила з іншого часу. Бо тут людей більше не залишилося... - пояснив Джон.

Дівчинка що загубилась у часіWhere stories live. Discover now