Дівчинка що загубилась у часі

12. Легенда про Обрану

За сніданком усі погляди були скеровані на Евелін. Але на цей раз вони дивилися на неї з повагою й надією, що саме вона здатна повернути їм колишнє життя.

Для Евелін навіть виділили спеціальне місце. Як найближче до сцени зборів. Біля неї, ще сидів Джон, оскільки був сином Правителя, й сам Правитель.

Після сніданку Джон йшов з Евелін, й вона не втрималась з ним поговорити.

— Знаєш, а бути Обраною не так вже й погано. Ляпки сьогодні так на мене дивилися, наче я була якась свята. Та вони навіть на твого батька ніколи так не дивилися, — захоплено розповідала Евелін.

— Ще б пак. Ти для них стала новим авторитетом, — відгукнувся Джон.

Коли вони виходили з зали їх наздогнала Арія.

— Доброго ранку. Про що розмовляєте? — поцікавилась вона.

— Та от Евелін вражена тим, що тепер стала новою популярністю, — відповів Джон.

— Так, я теж помітила це. Скажіть круто, правда? Евелін тепер така відома. А нам ще пощастило бути її друзями. Тепер для тебе, Джон, вже ніхто не буде складати вірші.

Джон відвів погляд.

— Аріє, будь ласка забуть, — сказав він.

— Ого, Аріє, на честь Джона справді складали вірші? — не повірила Евелін.

— Звісно. У ляпків не багато тут є роботи, тому більшість складають вірші, — пояснила Арія, а потім на вухо прошепотіла до Евелін: — Найчастіше вони про Джона.

— Я ж сказав, припини, — попросив Джон дивлячись кудись у далину.

Дівчата розсміялися.

— Доречі, Джон, а давай зараз зайдемо подивитись на пророцтво? — запропонувала Евелін.

— Непогана думка, — одразу одізвався Джон, щоб забути минулу тему.

— Подивитися на пророцтво? Навіщо? — незрозуміла Арія.

— Я б хотіли знати деталі про порятунок світу, — коротко пояснила Евелін.

— Гаразд. Тоді нам треба йти до батька Джона. Здається пророцтво у його шухляді, — сказала Арія.

— Звідки ти знаєш? — підозріло глянув на Арію Джон.

— Просто чула розмову в коридорі, — відповіла Арія.