Дівчинка що загубилась у часі

16. Назад у 2024

Евелін зайшла до кімнати Джона й розповіла йому про деревце.

— Це ж чудово! — зрадів Джон, коли Евелін розповіла йому новину.

— Тепер ми нарешті зможемо переміщатися у часі за допомогою цього деревця, — усміхнулася Евелін.

— Гаразд, тоді я зараз покличу Арію, й почнемо готуватися, — сказав Джон й вийшов з кімнати.

Невдовзі він повернувся з Арією.

— То який у нас план? — спитала вона.

— Спершу скажемо всім, що ми збираємось в минуле, й візьмемо на всяк випадок говори траву. Можливо нам знадобиться когось розпитувати. Також прихопимо золото. У часі де ми будемо, воно цінується набагато більше ніж тут. Нам потрібні гроші. Потім вийдемо на вулицю, й за допомогою листочка перемістимося у потрібний нам час, — розповіла Евелін.

— За допомогою листочка? — здивувалася Арія.

— Зараз все поясню, ходімо на двір, — сказала Евелін, й вийшла з кімнати. Джон й Арія рушили за нею.

По дорозі Евелін розповіла як користуватися деревцем, й вирушити у минуле.

— Отак просто? — здивувалася Арія коли вони вийшли на вулицю.

— А чому це мало бути складно? — спитала Евелін.

— Почнемо сьогодні? — запитав Джон.

— Не сьогодні, а зараз, — сказала Евелін.

— Тоді я збігаю скажу, батькові Джона, що ми вже вирушаємо, — вирішила Арія й попрямувала у штаб, а Джон і Евелін лишилися самі.

— То... ти впевнена, що вже готова? — спитав Джон через деякий час.

— Думаю що так. До того ж, я не сама, — усміхнулася Евелін. — Головне не напартачити, й щоб тобі було куди повертатися.

Джон підійшов до Евелін.

— Я не знаю, що нас там чекатиме, але хочу, щоб ти знала, що за цей час ти мені стала особливо важливою. Мені приємно проводити з тобою час, й знати, що є, — сказав Джон й поцілував у щоку Евелін.

Такого Евелін не очікувала. Тисячі метеликів закружляли у неї в цей момент. Вона була приємно здивована, але одне дівчинка знала точно. Їхні почуття були взаємні.

— Джон, — з усмішкою звернулась Евелін. — Я відчуваю те саме.

Джон й Евелін обійнялися. Поки вони вирішити не поспішати. Евелін було тепло й комфортно в цих обіймах. Саме зараз вона зрозуміла як їй пощастило потрапити в майбутнє.