Створений з вогню та крові

Ласкаво просимо у Лондон

Дзвінке цокання копит по бруківці, скрип дерев'яних коліс та гомін оточуючих людей. Всі ці звуки оточували хлопця, що мирно їхав у невеличкому возі через міст. На його обличчі грала завзята посмішка і він з цікавістю розглядав місто, в якому востаннє він був у ранньому дитинстві. Було трохи похмуро, як і зазвичай у Лондоні, але це не давало приводу його гостю сумувати.

Він спостерігав за людьми, за тим, як ввічливо конюх піднімав капелюх на знак вітання різним людям, за дамами в пишних сукнях та чоловіками, які тримали їх під руку і щось розповідали, щоби зацікавити милу леді. Перед очима з'явився знаменитий величезний Біг Бен, котрий своїм виглядом просто захоплював. І все ж таки Лондон був гарний. Та й юнак, що розглядав його, теж непоганий собою.

Вирушаючи сюди з рідної країни, він відповідно перевдягнувся. На ньому був класичний коричневий костюм із білою сорочкою, краваткою та жилетом. Піджак хлопець зняв, бо надворі літо і, не зважаючи на похмуру погоду, було дуже спекотно. Його чорне коротке волосся було красиво зачесане на бік, відкриваючи високий лоб. У нього були пухкі губи та великі чорні очі.

Сонячний промінь на кілька хвилин виглянув з-за хмар і молодик замружився, не перестаючи посміхатися. Що ж, цей хлопець завжди бачив у всьому позитив. Віз зупинився навпроти одного з не дешевих готелів. Молодий чоловік зістрибнув з нього на тверду землю і кинув конюху невеликий мішечок із грошима, на що той вдячно кивнув. Хлопець глянув на високу будівлю готелю і зітхнув якось легко та вільно.

- Ну що ж... Вітаю, мій прекрасний Лондон. – сам собі сказав він.

Що ж привело цього юнака до цього незвичайного міста? Почнемо з того, що звуть його Чхве Йонджун. Йонджун народився в місті Соннам у Чосоні (У той час так називалася країна Корея) в 1834 році. У дитинстві він кілька разів бував у Лондоні через бізнес батька і завдяки цьому вивчив англійську мову, яку пізніше просто тренував та вивчав на батьківщині.

Зараз Джун був наступником і помічником у батьківському бізнесі, а саме виготовленні та продажу меблів. До Лондона він прибув з однією метою - на прийом до одного з найважливіших партнерів їхнього бізнесу, місіс Кемпбелл, що продавала ці ж меблі тут в Англії, як посередник. Йонджун, який незабаром повинен був повністю перейняти бізнес батька, був зобов'язаний познайомитися з кожним важливим партнером та налагодити зв'язки. Власне тому він тут.