На межі двох світів

🖇️Частина II🖇️

Підійшовши до старости факультету Грифіндор,студентам довелось трішки зачекали аби він перевірив списки перш ніж рушати до вітальні.Коли ж все було упорядковано,група старшокурсників попрямувала коридорами школи, минаючи прибулих нових студентів які досі стояли в коридорі,чим дуже дратували Філча.
-"Поглянь,її все таки не зняли"-промовила Кейт вказуючи на один з портретів,що висів у коридорі,то була Філіда Спор. Яскрава постать серед чаклунів і відьом,прекрасний спеціаліст з Травології на той час, пізніше вона займала посаду директора школи,але здається не довго.
-"Рада вас бачити професорко",-сказала Меліса і жінка лагідно посміхнувшись,поклонилась їй у відповідь.
Портрети,як зазвичай пошепки між собою обговорювали студентів,які прибули цьогоріч на навчання.Цікавим було те,що вони могли ходити один до одно в гості.А одного разу,молода дівчина з портрету запросила Сіріуса на чаювання,бо він їй сподобався.Він довго їй пояснював,що це не можливо,але та відмовилась його слухати і назвала його нахабою.
Отож, група студентів двічі пройшла крізь потаємні двері-одна з яких була прихована за рухомими плитами,а інша за висячими гобаленами.Через деякий час,вони опинились в кінці коридора перед знайомим портретом дуже пишних форм дами у сукні з рожевого шовку.
-"Пароль?"- твердо запитала жінка.
-"Терро інкогніто!"-відповів староста і портрет відсунувшись у сторону,відкрив прохід у стіні,через який увійшли студенти. Затишна уже знайома, спільна вітальня Грифіндору оформлена в червоно-позолочених відтінках,відразу з'явилась за портретом та двоє різних сходів,які вели у спальні:одна до хлопців,інша-до дівчат. Недовго думаючи Кейт і Меліса відразу відправились у свою кімнату.В кожній спальні незмінно стояло п'ять великих ліжка на стовпчиках,яких висіли червоні плахти. Постелі вже були приготовлені до сну,а отже чаклункам залишалось лише розкласти свої речі.
-"Дівчат,староста сказав потихеньку збиратись у Великому Залі. Дамблдор зробить загальне звернення,потім вечеря,ну і вже спати",-промовила студентка з сусідньої кімнати-Дорі Тейфорд зазирнувши до спальні Меліси і Кейт
-"Та ви знущаєтесь,а можна не йти?",-скрививши обличчя сказала сіроока.
-"Можна йти,у вас вибору немає.Не прийдеш сама-приведе Філч",-відповіла дівчина.
-"Дорі,ми скоро будемо.Дякую,що повідомила",-сказала Кейт і Тейфорд зникла зачинивши за собою двері.
                        ***
-"Любі діти!"-голосно промовив Дамблдор.Прошу мене вибачити за те,що був змушений вас усіх тут зібрати у такий час. Я хотів би лише дещо нагадати старшокурсникам і сказати декілька слів першокурсникам: Перш ніж розпочнеться наш перший семестр,ви повинні знати,що всім учням,а виключень у нас немає: категорично не дозволено ходити у Заборонений ліс ,який знаходиться на території школи.Деякі студенти часом забувають цю просту заборону,тому думаю цьогоріч можна буде вивчити...погляд директора зупинився на Сіріусі та Джеймсі.
-"Стосовно тренувань з квідичу-вони розпочнуться через дві неделі.Всі старшокурсники,які мають бажання грати за збірні факультетів,завтра після занять зверніться до мадам Трюк.А тепер можете вечеряти та йти спати".
                                           ***
Прийшовши після вечері у вітальню Грифіндору,дівчата зайняли місця біля каміну,загорнувшись у пледи.
Загалом атмосфера була досить спокійною:ніхто не сперечався,лише тихі бесіди в яких час від часу чувся не голосний сміх.Навіть хлопці,які здавалось мали би бути найгаласливіші,вели себе спокійно.
-"Не віриться,що вже завтра розпочнеться навчання",-промовила Кейт дивлячись нерухомим поглядом на вогонь.
-"Говориш так,ніби тобі останній рік вчитись.Ти чого це,у тебе все лише попереду",-відповіла Меліса поглянувши на подругу.
-"Звісно,що це так,але...мене чомусь беруть сумніви стосовно навчання,ну типу,я невпевнена чи закінчу його. Не може бути все настільки спокійно аби ми покинули Гоґвортс здавши усі екзамени",-сказала подруга все ще продовжуючи дивитись на вогнище.
-"А щось має бути не так? Ми спокійно провчились стільки років,залишилось ще один курс і далі повна свобода. Я не знаю,що тебе спонукає це все обмірковувати,але повір мені,поки ти зі мною-все буде добре",-відповіла Меліса обійнявши дівчину.
-"Пообіцяй,що ти ніколи не відвернешся від мене щоб не стало",-мовила Кейт.
-"Ніколи...".
Через деякий час,до вітальні зайшли хлопці. Помітивши,Мелісу та Кейт біля каміну,вони не поспішаючи попрямували туди обговорюючи щось своє.
-"Мені здається,чи такої вечері може більше не бути",-сказав Сіріус з легкою посмішкою, поклавши руки за голову.
-"Ти впевнений,що ти сюди приїхав вчитись,а не проводити дегустацію того,що приготували ельфи?",-промовив Пітер і хлопці засміялись.
-"Ви,знаєте а це ідея.Можливо мені слід звернутись до керівництва аби вони записали професора з дегустації",-відповів Сіріус на що хлопці залились ще більшим реготом.
-"І що ми тут поробляємо?",-запитав хлопчина з темним кучерявим волоссям обійнявши за плечі дівчат.
-"Слухаємо ваш сміх,який мабуть чує вся школа",-сказала Кейт піднявши голову та поглянувши на Сіріуса.
-"Я б не сказав,що він такий голосний",-промовив Римус сідаючи в крісло,що стояло напроти дивану,де сиділи дівчата.
-Та не вже?Раджу послухати себе зі сторони.Ми тільки по цьому вас і розпізнаємо",-відповіла подруга на що хлопці широко посміхнулись.
-"Доречі Меліс,хотів запитати чи писала ти батькам листа?"-,запитав Римус, поглянувши на сестру.
-"Ти знаєш,ще не писала,а ти мабуть..
-"Вже написав.Він кілька секунд тому його написав",-відповів Сіріус.
-"А міг би зробити це набагато раніше,якби якісь два телепні не доливали в чорнильницю невидиме чорнило",-сказав Римус поглянувши на Джеймса і його друга.
-"Не ображайся Лунатику,ти ж знаєш,що ми це робили з чистою душею аби трішки розвеселити обстановку у Великій Залі за столом",-відповів Джеймс сівши на перило крісла біля Римуса.
-"А вона вам здалась така траурна,що ви не могли втриматись бодай до завтра",-промовила Кейт і Сіріус з Джеймсом засміялись.
-"Слухай квітонько,а Лілі вже в себе у кімнаті?"-запитав Джеймс.
-"Я не бачила чи хтось заходив перед вами у вітальню, скоріш за все вона у спальній кімнаті,так"-відповіла дівчина.
-"Ясно,тоді я пішов"-промовив Поттер і діставши мантію-неведимку,накинув на себе.
-"І що цього разу він видумав?"-запитала Кейт дивлячись на Джеймса.
-"Ти ж знаєш,що весь здоровий глузд у нього ввечері кудись дівається. А цього разу він перевершив сам себе надумавши знову пройти зачаровану драбину"-відповів Пітер.
-"І навіть якщо йому це вдасться, Руденька знову,а це 142 раз,відповість *ні*"-подразнив його Лунатик.
-"Ну і що, рано чи пізно,вона зрозуміє який я красунчик"-промовив Джеймс.
-"І який ти тупий",-додала Кейт і всі засміялись.
Хоч і Меліса була виснажена за сьогоднішній день,втрачати можливість поглянути на провал Джеймса вона не хотіла.Та хоч як вона старалась не заснути,очі заплющувались самі.
-"Меліс,Меліс,поглянь,Джеймс знову скотився до низу",-промовила Кейт штурхаючи дівчину за плечі.
-"Так-так,я бачу,мг",-сонно пробормотала дівчина.
-"Хіба що десятий сон,ходімо спати",-лагідно посміхнувшись сказала Кейт і додала,-хлопці,ми будемо йти,треба цю сплячу красуню вкласти в ліжко".
-"Ціла ніч попереду,а вона спати хоче.Ти впевнений,що вона твоя сестра?",-засміявшись запитав Сіріус.
-"Ні, вона мабуть твоя сестра.Звичайно,що впевнений.Меліса завжди лягає рано спати і прокидається в кращому випадку в обід",-відповів Римус і обійнявши лагідно сестру додав:солодких тобі снів.
-"Тобі також доброї ночі братик і вам хлопці."-промовила дівчина і не знімаючи плед,вона з подругою попрямувала у спальню.
-"Ти знаєш,а я не проти такої сестрички",-сказав Сіріус дивлячись вслід дівчатам.
-"Навіть і не думай",-промовив Римус поглянувши на кучерявого парубка.
-"Тобі,що шкода.Буквально на один день,поміняємось родичами,ну дістанеться тобі брат-егоїст,за те я який буду щасливий",-мовив Сіріус.
-"Ти змушуєш мене думати,що тобі вона подобається",-прискіпливо поглянувши на друга промовив Римус.
-"Я звісно той ще подаруночок,але вона не в моєму смаку.Так,саме так"-відповів Блек поправляючи своє волосся.
-"Невже в нашого амбіційного левенятка тане серденько",-з єхидною посмішкою сказав Пітер.
-"Ви що геть подуріли?Я звісно нічого проти Меліси не маю,але я не Джеймс і голову через дівчину втрачати не збираюсь",-твердо відповів Сіріус.
-"Ну-ну,як скажете пане Блек.Ми це врахуємо",-промовив Хвіст і поглянув на Римуса.
Хлопці ще довгенько сиділи біля каміна,дивлячись на провальні спроби Джеймса обійти зачаровані сходи та через декілька таких повторів,він кинув це "не ефективне заняття" як він сказав і вони разом пішли в спальню,лігши кожен по своїм місцям, продовжуючи розмовляти допоки не заснули.