На межі двох світів

🖇️Частина III🖇️

В невелкій аудиторії,де повинна була бути наступна дисципліна з Астрономії, всі вікна були зашторені цупкою темною тканиною і лише одне вікно залишилось не завішене.Біля нього стояла жінка невисокого росту, одягнена в темно-синю мантію.
-"Заходьте хутчіш і сідайте по своїм місцям"-звернулась професор до юрби учнів,що стояла в дверях аудиторії.
Діти стали заходити в кабінет,розсідаючись за парти.На цьому предметі учнів було небагато і більша частина аудиторії виявилась порожньою,що надавало ефекту моторошного простору.
-"Рада вітати вас цьогоріч на першій лекціі.Мене звати Мегера Пакс і я буду вашим новим викладачем на час нашого курсу"-зробивши невелику паузу і поглянувши на дітей вона продовжила:
-"Відразу розчарую тих,хто сюди прийшов милуватись красивим небом і зірочками роздивляючись це у телескопі:на цьому предметі ви більше увагу зосереджуватиме на теорії аби мати хоча б елементарне розуміння за яким небесним тілом ви спостерігаєте. Це вам не якась маячня та забавка,а досить серйозна наука і я була б дуже вдячна,якщо ви поставитесь до предмету з великою відповідальністю.Тепер перейдемо до головного".
На дошці почали з'являтись букви,які поступово зв'язувались у слова. Було багато тексту,який явно треба буде вивчити. Так проходила нудна частина дисципліни,поки професор Пакс не взмахнула чарівною паличкою і єдине не зашторене вікно зникло за тканиною як і решта, заблокувавши доступ сонцю в темний кабінет. Вмить над учительським столом з'явилась голограма нічного неба. Легкий,але чіткий рух паличкою і проекція взлетіла до стелі,ставши новим джерелом світла.
*Це мабуть єдине,що я зможу вивчити і єдине,що мені сподобалось на її лекції*-подумала Меліса продовжуючи дивитись на голограму.
Вона розповідала,все досить детально, постійно робивши акцент на поведінці одного з учнів Рейвенклов,який її не менше решти- дратував.
Ця лекція тривала довго,мадам Пакс іноді відходила від основної теми,пояснюючи це тим,що зайвою інформація не буває,тому це також слід запам'ятати і урок автоматично зникав.
Дзвінок,який сповістив про закінчення заняття просто врятував студентів,які з нетерпінням чекали покинути цей кабінет.
Професор взмахнула паличкою і голограма космосу,що висіла під стелею розвіялась,а штори які закривали вікна,згорнулись,впускаючи в кабінет світло.
-"Мало часу звісно,що ж...Не забуваємо записати домашнє завдання і можете бути вільними. Сподіваюсь мої слова не були даремно промовлені і ви з повагою поставитесь стосовно мого прохання"-промовила професор проходячи між рядами.
Написавши завдання і залишивши аудиторію,Меліса утомленим поглядом поглянула на Кейт і промовила:
-"Поверніть назад нашого професора,бо новий "кошмар".По її словами можна книгу вивчити,а я нічого не зрозуміла та ще й рука болить".
-"Як я тебе розумію,будемо просити Ґодрика аби отримали хоча б "задовільно" з її предмету,бо це жахіття",-відповіла Кейт.
-"Я думаю,все буде добре, цілий семестр попереду",-сказала Меліса і дістала розклад із сумки.
-"В цілому залишились дрібниці,послухаємо декілька лекцій і ми вільні",-поглянувши на лист з розкладом промовила Кейт і вони відправились в інший кабінет на заняття.
Наступна лекція була з Стародавніх рун.Дисципліна не є обов'язковою, що є великим полегшенням для студентів. Адже предмет досить нудний. Магія Стародавнього Сходу складна і зрозуміла лише тим, хто готовий наполегливо працювати і сидіти над книгами,а таких учнів у школі небагато.
І нарешті довгоочікувана дисципліна по розкладу на сьогоднішній день-Догляд за магічними істотами,який вивчала професор Граблі-Планка.
Не поспішаючи учні заходили в аудиторію,займаючи місця за партами...і чомусь більшість студентів займали саме місця в кінці класу. Нарешті,коли частина кабінету була заповнена учнями,що весело розмовляли про останні новини у "Віщуні",професор елегантно встала зі столу і постукавши тричі паличкою по поверхні свого робочого місця привернула увагу студентів.
-"Вітаю на першій лекції з Догляду за магічними істотами! Бувши трохи меншими,ви могли мене помічати з групами студентів коли ми розглядали грипогрифа.Можете до мене звертатись професор Граблі-Планка. Я сподіваюсь,що ми з вами добре потоваришуємо і прекрасно підготуємось до екзамену з цієї дисципліни",-мовила жінка і продовжила: Сьогодні ми поговоримо про класифікацію магічних істот. Як і в маґлів так і в нас-магів є певні категорії,до яких відносять ту чи іншу істоту,тобто класифікують.
Я думаю, кожен з вас, хоч раз бачив драконів чи феніксів з грифонами.Ми обов'язково будемо їх вивчати на наступних лекціях,ознайомившись спочатку із загальним".
-"Ти теж чекав поки вона дістане дракона і він підпалить весь клас?",-пошепки промовив Джеймс до товариша.
-"Ні,я просто так сюди записався.Звичайно,що очікував цього самого",-відповів Сіріус записуючи щось в зошит.
-"Може ми його десь дістанемо?",-з ентузіазмом запитав Потер.
-"Дістанемо ми хіба що практику з Філчем.Сиди краще тут,а потім може якось домовимось",-усміхнувшись мовив Сіріус.
Наступна година минула досить швидко. Конспект був не великий,хоч і перша лекції була і не дуже цікава-для Поттера і Блека.
-"Я думаю на цьому поки що завершимо,запишіть домашнє завдання.Коли виконаєте-роботу надішліть совою",-сказала професор і попрощавшись з учнями аудиторія поступово спустошувалась.
Так завершилась перед остання дисципліна сьогоднішнього дня.
                                        ***
Поступово вечоріло. Меліса і Кейт повечерявши, втомлені відправились в Загальну вітальну. Зайшовши в кімнату,дівчата помітили біля каміна компанію друзяк,які доволі жваво щось обговорювали.
-"Таке відчуття,ніби ви не з нами на лекції сиділи,а відпрацьовували у Філча"-промовив Лунатик сидячи біля Лілі на дивані.
-"Це вже краще ніж лекція з Астрономії,яка зіпсувала решту дня і єдине,що врятувало-це Догляд за магічними істотами"-сказала Кейт сівши в крісло.
-"Вона так багато говорила не потрібного-це жах. Її вічне *записуємо,записуємо*,цілком доб'ють мене"-промовила роздратованим голосом сіроока.
-"Для початку заспокойся. Дисципліна з Астрономії вже позаду"-відповів Римус.
-"Як можна заспокоїтись,коли вона така..така арх...у мене вже слів не знаходиться. Між іншим,де Джеймс і Сіріус?",-запитала Меліса.
-"Чесно навіть і не знаю,після вечері у Великій Залі вони кудись поспішили,а куди-нікому не сказали",-відповів Римус.
-І не думали комусь казати,бо було дуже багато пильних поглядів Малфоя з Слизеринського столу,а наша ідея мала бути таємною",-промовив Сіріус підійшовши до друзів.
-"Два дні поспіль одні креативні ідеї,ну і що цього разу?",-посміхнувшись запитала сіроока.
-"То дрібниці,всеодно ми так нічого і не зробили",-сказав Джеймс.
-"Ця ваша *дрібниця*,може викинути вас зі школи раніше ніж ви скажете *Сніч*-відповіла Кейт.
-"Школа для того і школа аби паралельно веселитись,сонце,а не сидіти в повній тиші зі своїми думками і найкращими книгами наодинці"-сказав чорнявий поглянувши на Римуса.
-"Хтось то має відповідати за таких розбишак,як ви",-відповіла Меліса і підморгнула брату.
-"Та невже,а як щодо тебе квітонько,хто наглядає за тобою?,"-посміхнувшись запитав Сіріус.
-"Я сама собі нагляд,хіба ви хочете взяти наді мною шефство,пане Блек",-промовила дівчина поглянувши на Сіріуса.
-"Ти акуратніше Мохнатику,ще кілька фраз і вона тебе переграє"-усміхнувшись мовив Джеймс.
-"Це ми ще побачимо,я в сарказмі непереможний"-сказав кучерявий парубок поглянувши на дівчину.
-"Ну..якщо ви сама неперевершеність,то коли спуститесь з небес-вітер знає де мене шукати,-відповіла Меліса позіхнувши і додала: добраніч жартівники" і разом з подругою попрямували в спальню.
-"Слухай Римус,мені здається чи сам Сіріус Блек вперше поступився місцем по сарказмі?",-запитала усміхнено Лілі.
-"Ти знаєш,так,не лише тобі це здалось Руденька.Цікаво яка ж на то причина"-відповів Лунатик подрузі.
-"Лілі і ти туди ж?!Святі карамельки,тільки не кажіть,що ви дійсно подумали,що у мене є почут.."-не сказавши до кінця мовив Сіріус і друзі голосно засміялись.
-"Друже Поттер,такого я не очікував,ну вас",-сказав чорнявий і розвернувшись в бік спальні,попрямував в кімнату.
-"Мохнатику,ти чого,ми ж пожартували",-гукаючи у слід мовив Джеймс на що всі ще більше засміялись.
-"Гаразд,я буду йти теж спати, а ви довго не сидіть,"-промовила дівчина.
-"Може хтось заробив на нічний поцілунок?",-з посмішкою сказав Джеймс.
-"Хіба що в твоїх снах, Поттер",-відповіла Лілі підіймаючись сходами у спальню.
-"Я хоча б спробував",-жартома образившись промовив хлопець.
-"І це 143 раз,коли кохана Джеймса відмовила йому",-засміявшись сказав Пітер.
-"Ви реально рахуєте,кошмар друзяки",-взявшись за голову мовив Джеймс.
Хлопці ще сиділи на дивані розмовляючи про своє час від часу сміючись,але згодом почувши кроки Філча і нявкіт місіс Норіс,хутчіш відправились наввипередки до спальної кімнати.