Хлопчики не плачуть

14

Хлопець крутиться уві сні третю добу. Жахи не обходять його стороною, показуючи тільки одну людину, чиє ім'я й обличчя Техьон хотів би знову забути. Він же, блять, поцілував його. Ні, Кім поцілував по приколу, а Чонгук серйозно. Своїми цими губиськами та язиком доторкнувся сам. Техьон не винен. Він вселяє собі цю думку вже третій день, розмазуючи шмарклі на подушці, бо дебіл.

Це ж пощастило йому так вляпатися? Напевно, не варто було одразу йти. Треба було зібрати яйця в кулак та врізати Гуку ще раз. А він що? Розчервонівся, як ідіот, і втік. Чорти би забрали цього Чона. Але у Техьона тепер є відмазка від Чонгука. Ось нехай спробує підійти, Кім йому одразу скаже, що не винен, мовляв, це все ти. Маячня. Те остаточно заплутується та знову засинає.

Будильник знову дзвенить о сьомій ранку, нагадуючи, що час до школи, яку Техьон думає прогуляти, але встає. Сам не знає для чого. Його повинні хвилювати екзамени, а не якийсь там Чон Чонгук. Адже так? Ні, брюнет не виходить з голови.

- Ну і скільки можна? – Сеюн так невчасно стояв на ґанку. – Ти мене кинув, так? Звичайно, адже Чонгук кращий.

- До чого тут він? – Техьон проходить повз, спускаючись.

- Ютуб відкрий і глянь, як ви смокчетеся посеред школи. Нормально? У тебе ще синці не зійшли, куди ти йдеш?

- Дай мені спокій, гаразд? – повертається до нього Кім, усім своїм виглядом демонструючи, що плювати він хотів і на відео, і на Сеюна.

- Ні, я не можу.

- А я не можу та не хочу вибачати твою срану брехню, – фраза змушує Сеюна зробити крок назад. – Чому ті, кому ми довіряємо і цінуємо, роблять таке лайно? Ти був мені другом, знаєш? Якщо я подобався тобі, ти міг завоювати моє розбите серце по-іншому. А зараз я хочу вдарити тебе, тому йди.

***

Техьон хоче бігти, щойно переступає поріг школи. Хоче бігти, коли йде в клас і заходить у нього. Тільки ось Чонгук нічого не робить. Він спить на останній парті та прокидається тільки з дзвінком, ніяк не реагуючи на Те. До речі, однокласники витріщаються на них обох, але їм начхати. Кім відчуває цей погляд весь урок, але терпить, адже, якщо він повернеться, то Чонгук все одно буде продовжувати дивитися, а Те зайвий стрес не потрібен.

Після дзвінка вони залишаються в класі наодинці. Кім не поспішає піти, як і Чонгук.

- Я все згадав, – тихо каже Техьон, не дивлячись на хлопця.