Хлопчики не плачуть

15

- Так піднімемо ж ці склянки за нашу улюблену школу, – сміється Хосок, стоячи на столі для напоїв у центрі вітальні Сурін. – А краще за її швидке закінчення!

Натовп радіє, спустошуючи стаканчики з різним алкоголем, і знову робить музику гучніше. Хосок зістрибує зі столу та палко цілує п'яну Сурін.

- Годі, годі, – Джин відтягує хлопця від дівчини. – Ходімо танцювати.

Техьон стояв на вулиці, розглядаючи водну гладь басейну, поки основна частина класу випиває в будинку. Там, безперечно, цікаво. Кім просто думає про те, що увійшовши туди, він натрапить на Чонгука, бо декілька разів вже зіштовхнувся з ним, але добре, що його швидко забрали хлопці.

Те з Гуком так і не зміг нормально поговорити. У понеділок він вигадує причину прогуляти, у вівторок ігнорує Чонгукові погляди. Середа була насиченою, адже довелося носитися від Чона по всій школі. Йому є, що сказати, але водночас і нічого. У четвер Чонгук сам обходив Кіма стороною. Сьогодні п'ятниця, і велика трійця готувалася до вечірки, забиваючи на школу болт.

Техьон виливає пиво на кахель та кидає стаканчик собі під ноги, розвертається та йде в дім. Ну, хай буде, що буде. Треба напитися.

На подив Кіма, Чонгука на першому поверсі не виявилось. Може, воно й на краще? Те спокійно підходить до Юнгі, який хлепче так, ніби ніколи не пив. Мін п'яно усміхається, верзе незв'язну маячню, але не агриться – вже добре. Техьону його компанія швидко набридає й він йде знайти щось міцніше від ссаного пива.

Пляшка віскі, що стоїть на кухні, виявляється доречною. Мабуть, про неї забули. Техьону ніхто не заважає почати пити її з горлечка. Нехай завтра буде боліти голова, але зараз він хоче напитися та впасти на цій же підлозі. Чи ні?

- Пияка, – Джин потягнув його на другий поверх. – Пощастило ж, – хлопець замислюється над тим, що задовбався всіх тягати.

Можливо, ідея, яка полягала в тому, щоб закинути Техьона у кімнату, де спав втомлений Чонгук, була поганою. Ми дізнаємося про це тільки зранку. Джин кидає тіло Те на підлогу та задоволений собою зачиняє двері.

Кім бачить під собою білий килим, не розуміючи, як опинився на ньому. Встає на коліна, розглядаючи темну кімнату, де з'явився рух на великому ліжку. Те, що розуміючи, що він тут зайвий, хотів виповзти, але не встиг.