Блукати в сутінках невдачі

Запрошення

Арі лежала на ліжку з розплющеними очима.

Кімнату заливало ну дуже яскраве сонячне світло, через що дівчина зіщулилась та міцніше заплющила повіки. Тіло ніби само піднялося з ліжка. Арі сиділа на м'якому матраці та дивилася на круглий килим посеред кімнати. Він був жовтогарячого кольору, а з його середини стирчала нитка (до якої до речі вона придивлялася).

Дівчина чимдуж позіхнула та встала на ноги. Потягнулась й оглянула усе довкола. Її погляд зупинився на годиннику. Сніданок майже закінчився, а до початку другого завдання залишалося пів години.

Вона вдягнула свій улюблений чорний мішкуватий джемпер з білими смужками на кінці кожного рукава та чорні джинси.
Дівчина з хорошим настроєм попрямувала до великої зали.
                              ***
Снейп був у гарному настрої. Сьогодні він буде дивитися на те, як діти пірнають у холодне, слизьке, чорне та моторошне озеро. Файно, дуже файно.

Перед тим як піти до великої зали, чоловік вирішив перевірив свою комору, аби переконатися, що з неї нічого не зникло... він помилився. Зникли деякі інгредієнти. Снейп розлютився. Він з усією силою зачинив двері та жахав учнів, змушуючи їх розбігатися хто в який бік, пішов до великої зали. От тобі й хороший настрій!

Северус був впевнений, що це Гаррі пограбував його.
Зільєвар побачив Арі, яка стояла у дверях. Вона швидко щось казала мадам Максім. Жінка кивнула дівчині та пішла до озера займати своє місце.

Арі роззирнулась. Її погляд відразу натрапив на чоловіка. Дівчина ніжно тому посміхнулась, але від цього Снейп не пом'якшав, хоча серце забилося швидше.
Він пішов прямо до неї.
Арі трохи злякалася, бо чоловік нісся ніби той ураган на дерево. Професорка стояла рівно, намагаючись зберігати спокій.
— Доброго ранку, професор Снейп, – привіталася вона, коли чоловік підійшов ближче.
— І вам, – холодно відповів той.
Арі зніяковіло потерла руку об руку.
— Ви... сердитесь на мене? – трохи нервуючи запитала вона.
Снейп підняв одну брову не розуміючи, про що це вона.
— Чому це я маю на вас сердитися? – він навіть забув додати холоду, промовляючи це. Мить і він знову спохмурнів, – Невже це ви мене пограбували?
Тепер Арі здивовано підняла брову, непомітно для себе копіюючи Северуса.
— Вас пограбували? – дівчина мало не охнула. – Знову?
— Так... чекайте, я заплутався, – Снейп трохи струснув головою, – це були не ви?
— Ні, звичайно, що ні, – енергійно захитавши головою сказала Арі, але відразу зрозуміла, що не надто переконала зільєвара, тому обґрунтувала свою відповідь. – Ви знаєте, що я не надто добре брешу. Одна частина ваших інгредієнтів з оранжерей, тому грабувати вас немає сенсу. До того ж у мене є алібі. Якщо це сталося в ночі, то тоді я спала і не виходила з кімнати, а якщо з ранку, то я буквально нещодавно звільнилася від професорки Макґонеґл, яка прийшла до мене ще вдосвіта.
— Ви переконали мене коли визнали, що не вмієте брехати, – перебив її Снейп.
Настала невеличка пауза.
— То ви...
— Можливо, – відрізав зільєвар та пройшов повз Арі.
Вона обернулася та нахмурилась.