Блукати в сутінках невдачі

На чергуванні

Увесь вільний час (а саме ті години, які залишалися до вечора), Арі перебувала у своєму кабінеті.
Вона швендяла від одного кінця кімнати до іншого та роздумувала над тим, як їй тепер поводитися у присутності чоловіка? А що, якби вона здала його? Невже вона й справді була готова зіпсувати комусь життя, аби врятувати власну дупу...

Арі сподівалася, що той самий смертежер – не Северус, але шосте чуття підказувало їй не забувати про його добровільне зізнання, яке може виявитися пасткою.

Настав вечір і землю вкрили сутінки. Небо перетворилося на чорну ковдру з безліччю білих та маленьких зірочок. Місяць заступив на варту сонцю, освітлюючи навколишні місцевості.

Дівчина зрозуміла, що час йти на чергування, де її вже чекає зільєвар.

Арі прочинила двері та вийшла на темне подвір'я. Світло від каміна у кабінеті, на мить освітило бруковану кам'яну доріжку, але, варто було їй зачинити двері, воно відразу зникло.

«Треба поводити себе нормально... як завжди», – подумала вона.

Професорка звернула за ріг та побачила біля дверей великої зали оповиту темрявою постать чоловіка, який, заховавши руки у нетрях мантії, чекав на неї.
— Доброї ночі, професор Снейп, – привіталася вона та обійшла чоловіка.
— Професорко Стрейдж, – легенько кивнув він головою. – Ви запізнилися на п'ятнадцять хвилин. Невже загубилися у коридорах?
— Можливо, – легко відповіла Арі та стала навпроти Снейпа. – Я чергую перший та другий поверхи?
— Так, – підтвердив Северус, – я третій та четвертий...
Чоловік на мить замовк, ніби вагаючись, а потім холодно додав.
— Усі інші, ми чергуємо разом.
Арі закивала головою, і вони розійшлися.

«І що це за пауза була?»

Дівчина вирішила спершу перевірити подвір'я з фонтаном, ну а потім, той величезний коридор на другому поверсі. Так вона зекономить трохи більше часу і зможе без діла пошвендяти по замку.
                             ***
Вона швидко обійшла свої поверхи.

Вони домовилися з Северусом зустрітися на третьому, але професор так і не з'явився. Арі подумала, що це дивно, тому пішла подивитися де він.

Коли дівчина ступила на рухомі сходи, перед нею постала дивна картина: Муді, навпроти нього Снейп з витягнутими в перед руками, а поряд з ними Філч, який тримає золоте яйце.
Він рвучко обернувся до неї. Дівчина злякалася сторожа і, видавши короткий крик, підскочила, чим привернула увагу усіх присутніх там осіб.
— Кхм... а, а що у вас тут відбувається? – вона підійшла ближче та стала біля Снейпа, який вже вирівнявся та пильно вдивлявся у Муді.