Блукати в сутінках невдачі

Мрія Арі

Коли землю оповила приємна темрява, Арі вийшла зі свого кабінету та пішла коридором до виходу з замку.

Діти пробігали повз неї та весело розмовляли. Кожен збуджено щось розповідав, з нетерпінням очікуючи початку третього й останнього завдання турніру трьох чарівників (цього року, чотирьох).

Снейп вийшов з великої зали й відразу угледів дівчину.
— Доброго вечора, – стримано привіталась вона. Снейп підняв одну брову та пішов слідом за нею.
— Невже ви образилися на мені, міс Арі? – тихо запитав Снейп.
Повз них, пробіг гурт галасливих дівчаток які, хихочучи, йшли слідом за Віктором Крамом.
— Ми що, вже на "ви"?
— Ти перша почала.
— Я не знала, як привітатися після нашої тої сварки, – пробурмотіла вона, зніяковіло буцнувши ногою якийсь камінець.
— Тому ти вирішила прикинуться вихованою? – посміхнувся Снейп та поглянув на неї.
— Так... Чекай, в якому сенсі прикинуться?!
— Досить прискіпуватися до слів.
— Маю ж я якось себе розважати, – захихотіла вона.
— Поводиш себе як дитина, – пробурмотів Снейп. Після цього він гаркнув на якусь парочку хлопчаків з Бобатону, які занадто голосно критикували Гоґвортс.
— Ти вже вкотре кажеш мені це, – піднявши голову Арі переступила корінець.
— Прогуляємось? Все одно до третього завдання залишилася година або й менше, – запропонував чоловік, зупиняючись.
— Давай, – з посмішкою на вустах відповіла дівчина.
Вони пішли назад до озера, біля одного з берегів якого росло товсте дерево.

Арі сіла на землю, рясно вкриту м'яким корінням. Снейп трохи повагався, але потім сів біля неї.
Дівчина хитро посміхнулася, а зільєвар кинув на неї дивний погляд.
— Помовч, – чоловік був трохи роздратованим, коли сідав.

Він звик стояти або сидіти на спеціальних для цього меблях, але аж ніяк не на землі. Для нього це було чимось дивним, можливо навіть, диким.

Вони мовчки дивилися на скляну поверхню води, яка здавалася такою чорною, ніби яма в безодню...

На полі тим часом збиралися учні. Усі починали гомоніти про початок третього завдання. Вчителі тільки готувалися, а директори, тим часом, підбадьорювали своїх чемпіонів.

Рука, на якій була намальована чорна мітка, раптом запекла і Снейп ледь помітно нею здригнув, але Арі й цього було достатньо аби зрозуміти, що щось не так.
— Що таке? Рука болить?
— Можливо, – він не дуже хотів брехати їй, але й правду сказати не міг.