Блукати в сутінках невдачі

У Арі відкриваються нові можливості

Арі ходила по оранжереї, заглядаючи кожному учневі через плече. Зараз четвер, і то є файно, бо завтра, в п'ятницю, діти вихідні. Вони будуть прикрашати замок. На руках у неї були рукавиці з драконячої шкіри, а за спиною тягнулася чорна мантія. Її каштанове хвилясте волосся розплелося і спадало на плечі неслухняними пасмами.

— Ні-ні, Лі, трохи менше сип землі, бо коріння заплутається, – Арі зупинилася біля хлопця та вказала пальцем на горщик. Вона пішла далі, контролюючи процес пересипання ґрунту.
— Так діти, ось сюди, трохи менше... молодці. Гаррі, Невіл скоро встане з підлоги?
— Так, професор, – відповів Гаррі, дивлячись на тіло однокласника, яке лежало майже під столом.
— Чому він взагалі знепритомнів? – Арі запитально підняла брову.
— Він побачив Мандрагору і згадав минулі уроки, – зітхнув Рон та похитав головою.
Арі трошки здивувалася, але продовжила проводити урок.
— Ну, добре, спробуйте... – дівчину перервав голосний звук дзвінка, яки сповіщав про закінчення уроку, – на сьогодні все. У понеділок чекаю від вас конспект зі зробленою за сьогодні роботою, розміри сувою не повинні бути менш ніж 30 см. Усі на вихід.
Діти попрощавшись, вийшли з кабінету.

Арі зняла мантію та пішла в низ, до великої зали. У ній було не багато учнів, а вчителів, ще менше. Професорка Макґонеґел бігала по залі та роздавала накази. Дівчина ледве встигла ухилитися від довжелезної драбини, яку ніс містер Філч. Привиди літали попід стелею, протираючи пилюку у кутках та збираючи павутиння.

— Ні, не сюди, мадам Трюк, занесіть оце ось у мій кабінет, – Макґонеґел зупинилася та верескнула, від чого Арі здригнулася, – ПІВЗ не заважай!
Привид висунув язика і продовжив літати по приміщенню з шаленими вересками.
— М, професорка Макґонеґел, – обережно почала дівчина, – вам потрібна допомога?
Жінка помахом руки вказала те місце, куди потрібно було встановити очищені лицарські обладунки.
— Ні, дякую, Арі, краще підіть до Геґріда і відайте йому чорний глечик.
— Який глечик?
— Глечик, який стоїть у кабінеті професора Снейпа... ПІВЗ, припини негайно тикати непристойності, – Мінерва повернулася до Арі, – скажіть йому, що це я відіслала вас до нього, він все зрозуміє.
Вона вийшла з великої зали, ледь стримуючи сміх. Голосний вереск Мінерви Макґонеґел було чутно навіть на другому поверсі.
— ПІВЗ, МАТІР ПРИСВЯТА, АНУ ДІСТАНЬ КАРТИНУ «РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА» ЗІ ШТАНІВ... ПІВЗ.