Чекати і сподіватися

Глава 8. Джордж Візлі

«Мені здається, людина не створена для такого легкого щастя! Щастя схоже на казкові палаци, двері яких стережуть дракони. Треба боротися, щоб оволодіти ними»

Олександр ДЮМА (батько), «Граф Монте-Крісто»

Серпень

З безлічі можливих способів провести ранок суботи у стані легкого похмілля останнім, який могла уявити собі Герміона, був дати Пенсі Паркінсон карт-бланш на створення її образу для вечірки з нагоди дня народження Джеймса. Але нібито Герміона пообіцяла, попри те, що з деталей тієї розмови вона була не спроможна пригадати нічого, окрім туману від смачних коктейлів, якими Блез пригощав напередодні ввечері. Чотири п'ятниці поспіль, відколи Герміона і Драко повернулися до світських тусовок в маєтку Нотів, Пенсі при кожній ліпшій нагоді нарікала на Герміонин підхід до вибору предметів гардероба, і день народження трирічної дитини, вочевидь, став для неї шансом виправити ситуацію.

Ось так, готуючись до згаданої вечірки, Герміона опинилася затиснутою у своїй комірчині з Пенсі, яка ледь не вибухала від радості, перебираючи одяг Герміони.

— Вечірка в приміщенні, так? — запитала Пенсі, безжально вибраковуючи варіанти.

— Так, це буде у Гаррі, — відповіла Герміона. Вона притулилася до одвірка, готуючись до тривалого процесу відбору.

— А, той старий протрухлий таунхаус, що мав би дістатися Драко?

Опинившись поза полем зору Пенсі, Герміона підняла руки, напружила їх, а потім дозволила їм впасти, демонструючи роздратування, що поступово розчинилося, перетворившись на згоду.

— Іноді мені цікаво, чи ти навмисно намагаєшся роз'ятрити мене. Я впевнена, тобі відомо, що Сіріус мав повне право заповісти майно Гаррі, — сказала Герміона, намагаючись бути ввічливою.

Десь поміж нарядів Пенсі задумливо мугикнула. 

— Але ж ти така кумедна, коли дратуєшся, — тільки й визнала вона.

Пенсі витягла щось із щільного ряду вішаків і тицьнула Герміоні в руки.

— Що це? — запитала Герміона, знову здивовано споглядаючи річ, яку ніколи раніше не бачила.

— Вочевидь, це зелені лляні штани палаццо, — безтурботно відповіла Пенсі, повертаючись до своїх пошуків. За мить вона кинула чорну шовкову блузку на чудовисько з зеленої тканини.