Уламки минулого

Розділ 8

Ейпріл

Я вже спала, коли Ксав'єр повернувся додому вночі. Він не з'явився ні на обід, ні на вечерю. Цілий день я провела в компанії Марго з Софією.

Двері ванної відчинилися і звідти вийшов Ксав'єр, не звертаючи на мене уваги. На ньому був лише рушник, що низько сидів навколо його стегон. Мій погляд відразу впав на його тіло. Чоловік був підтягнутим та величезним. Він був добре складений і виглядав воістину чудово. Порочний, суворий, небезпечний. Тут наші погляди зустрілися і я помітила, як його очі опустилися, вивчаючи моє тіло і зупинилися на блакитній атласній сорочці. В його очах читався голод і пожадливість, які він відчайдушно намагався стримувати. Ксав'єр витер вологе волосся і зняв рушник.

О Боже!

Я ненавиділа себе за те, що мої очі відразу метнулися до його твердого і величезного члена. Він був збуджений. Дуже збуджений. Що викликало в нього таку реакцію? Різкий напад паніки змішаним з чимось незрозумілим охопив мене і я відчула як по моїй шиї та щоках повзе рум'янець і квапливо відвернулася.

Ксав'єр дістав сірі спортивні штани й почав їх натягувати, дивлячись на мене.

— Тебе так злякав мій член? — Спитав він, повільно наближаючись до ліжка, неначе хижак до своєї здобичі. Я щосили намагалася не зустрічатися з ним поглядом. Різко чоловік навис наді мною, від чого я зітхнула, намагаючись придушити паніку. Ксав'єр пильно дивився на мене, поки мої очі бігали з боку на бік. Я затамувала подих і моя рука зрушила вниз до сорочки, щоб прикрити стегна. Чоловік простежив за моїм рухом, а потім його погляд знову повернувся до мене. Його обличчя наблизилося до вуха, і я застигла.

— Хм, який вираз буде на твоєму милому личку, коли цей член увійде глибоко у твою кицьку? — Прошепотів він і його вологий і гарячий язик пройшовся мочкою мого вуха. Я затремтіла. Місце, де щойно був його язик стало приємно поколювати. Його рука торкнулася мого голого коліна і я здригнулася. Проковтнувши грудку в горлі, я швидко натягла ковдру до шиї й відсунулася від нього.

— Ксав'єре, я... я не хочу цього, — прошепотіла я, дивлячись на простирадла.

Навіть не дивлячись, його розчарування відчувалося майже фізично. Декілька довгих секунд він спостерігав за мною, перш ніж вимкнути світло і впасти на свій бік ліжка. Кімната поринула у темряву. Страх і паніка накрили мене, і я спробувала придушити їх, але в мене не виходило. Я боялася заплющити очі, але й турбувати Ксав'єра теж боялася, тому мені нічого не залишалося, як просто дивитися в пітьму.