Уламки минулого

Розділ 14

Ейпріл

Зовні було давно темно. За весь цей час я так звикла засинати поряд з Ксав'єром, що зараз волочись з боку на бік ніяк не могла змусити себе заснути. Напевно, мені справді не варто було порушувати тему щодо його батьків. Я хвилювалася за нього. Де він? Як він? З ким він?

Я встала з ліжка і попрямувала на нижній поверх. Мені потрібно було чимось зайняти себе. У вітальні я згорнулася на дивані, загорнувшись у ковдру і ввімкнула телевізор. Коли стрілка годинника наблизилася до півночі, не хвилюватися ще більше було неможливо, але зрештою я задрімала. Прокинулася від відчуття, що мене підняли з дивана. Очі розплющились, і я зазирнула в обличчя Ксав'єра.

— Ксав'єре. Ти повернувся. Я так хвилювалася за тебе, — пробурмотіла я.

Він нічого не сказав. Я приклала руку до його грудей.

Його дихання було рівним, кроки спокійними, а удари серця під долонею спокійними.

Він підіймався сходами, наче я нічого не важила. Дійшовши до спальні, він поклав мене на ліжко. Увімкнувши нічник, він почав роздягатися. Він спустив штани та переступив через них. Босий, в одних боксерах, він став навколішки на ліжку, розташувавшись між моїх ніг. Я пошкодувала, що одягла лише нічну сорочку. Він повільно рухався, доки його тіло не нависло наді мною. Жах скував горло, перетворюючи серцебиття на трепет.

Його очі викликали бажання бігти, плакати та кричати, зникнути. Натомість я підняла руку і торкнулася його щоки. Вираз його обличчя змінився, маска монстра дала тріщину. Він нахилився у бік дотику, потім опустив обличчя і притулився до вигину моєї шиї, глибоко зітхнув і довго не рухався. Я намагалася не панікувати, рука тремтіла у його щоки.

— Ксав'єре? — Сказала я м'яко.

Він знову підняв голову. Я побачила вже знайомий блиск в очах. Він сповз із ліжка і попрямував у ванну. Я зробила глибокий вдих, коли він зник з поля зору. Я сиділа, слухаючи, як ллється вода.

Шум води припинився, і я швидко лягла на свій бік, натягнувши ковдру. Через кілька хвилин двері відчинилися, і Ксав'єр увійшов у рушнику, обмотаним навколо талії. Він не пішов до шафи взяти пару боксерів, як зазвичай робив, натомість він попрямував до ліжка. Коли він потягся за рушником, я відвела погляд і повернулась на бік, спиною до нього. Він підняв ковдру, і матрац прогнувся під його вагою. Ксав'єр притиснувся до мене, обернув руку довкола стегна, практично залишаючи синці від хватки, і повернув мене до себе.