Розділ 25 - 50 см

57 22 1
                                    

Це була чорно-синя «Souverän» зі срібним пером та золотавими візерунками.

Чим довше Шуан дивився на неї, тим більше ця ручка здавалася йому відображенням Чан'ї: таємнича та загадкова, на перший погляд, але придивися, і виявиться, що все це - суцільний флірт.

Ця ручка наче втілювала чоловіка.

Помічник все ще роздавав конспекти, коли один зі студентів-німців жартівливо зауважив:

- Професор роздає свої лекції? Коли виходив з дому, забув подивитися на календар. Невже сьогодні Різдво?

Авдиторію прокотився сміх, і кілька студентів вигукнули:

- Щасливого Різдва!

Шуан глянув на Чан'ї.

«Щоб підвищити ефективність навчання»?.. Серйозно?

Великого професора Бая за стільки років викладання жодного разу не хвилювала «ефективність навчання» власних студентів, а тут раптом він проявляє таку турботу? Не дивно, що всі сприйняли це як свято.

Чан'ї ковзнув очима по Шуанові, і їхні погляди на мить зустрілися, але для Шуана це відчувалось, мов флірт.

Ох це взаємне розуміння без слів! Обличчя Шуана ледь помітно спалахнуло.

Спостерігаючи за тим, як студенти вигукують «Щасливого Різдва!», Чан'ї розсміявся та піддражнив:

- Пані та панове, можете вважати мої лекції різдвяним подарунком, але, будь ласка, не чекайте Різдва, аби відкрити його, інакше у вересні вам доведеться плакати.

Сміх миттєво перетворився на стогін: наприкінці вересня буде іспит з роботехніки! Шуан вдав, що поділяє їхній настрій.

Але коли вони з Чан'ї знову зустрілися поглядами, в очах чоловіка читалися сміх і легка насмішка. Ніби кажучи: «Подивися на їхню реакцію! Невже ти не знав, наскільки іспит важкий?»

Шуан був достатньо розбещений ним, щоб дозволити собі цю зухвалість.

Губи Чан'ї зворушила посмішка, і він сперся рукою на стіл у першому ряду, дивлячись вниз на хлопця. Їх поділяло всього пів метра, коли чоловік напівдражливо спитав:

- Юначе, чи не бажаєте поділитися власними міркуваннями щодо мого іспиту?

Видих, який Шуан хотів зробити до цього, так і застряг у нього в горлі. В авдиторії на мить запанувала тиша, а тоді вона знову вибухнула сміхом.

- Я...

Шуан ніяк не очікував, що Чан'ї прилюдно викине такий номер. Його обличчя палало.

Трясця! Старий розпусник це навмисне! Знову дражнить!..

Шуан подумав, якщо зараз не відповість, то він на кожному занятті він буде під абсолютною владою чоловіка. А отже йому треба було йти у лоба!

- Я гадаю... - зустрівшись з професором Баєм поглядами, він серйозно відповів на його жарт. - Ми з однокурсниками вважаємо іспит з робототехніки надто важким... Зважаючи на те, як він зазвичай проходить.

Чан'ї вислухав його, тоді кивнув, оглянув студентів в авдиторії та всміхнувся:

- Це так?

Запанувала тиша. Їм хотілося щось вдіяти, але вони пасували перед владою професора. Втім, їм дуже хотілося щось змінити...

- Так! - раптом голосно вигукнув хтось.

Це стало сигналом початку бунту:

- Так!

- Звісно!

- Це просто жах!

- Катастрофа!

- Пекло!

Загальна думка була очевидною, і що довше це тривало, то сильнішим ставав гамір. Чан'ї навіть здалося, що він почув слова на кшталт «тиран» та «Гітлер». Але ж великого професора Бая дуже любили студенти, як вони могли нагородити його подібними прізвиськами? Певно, погана акустика. Або у нього з віком почали з'являтися проблеми зі слухом...

Чан'ї дозволив студентам деякий час пошуміти, після чого підняв руку, закликаючи всіх до тиші. Під поглядами юних революціонерів, він сказав:

- Я врахую вашу думку та знижу вимоги до складання іспиту до прийнятного рівня.

Від слова «знижу» в авдиторії знову на деякий час забриніла тиша, а тоді раптом пролунав вибух оплесків, заглушливий настільки, що, здавалося, ось-ось впаде стеля.

За своїм грандіозним масштабом ця подія могла зрівнятися хіба що з перемогою Німеччини у чемпіонаті світу у 2014 році!

Чан'ї дозволив студентам хвилинку насолодитися тріумфом. Ця хвилина п'янила щастям - усі сміялися, гомоніли, обіймалися, тиснули одне одному руки, строчили у Твітер та Фейсбук пости про перемогу революції, яка обійшлася без жертв і кровопролиття. І серед цієї метушні ніхто не помітив, до кого був прикутий погляд професора.

- Пані та панове, а тепер ми починаємо заняття.

Він взяв крейду й написав на дошці тему лекції, а тоді граційно озирнувся й з усмішкою додав:

- Гадаю, цього разу перемогла демократія, хіба ж ні?

__________

Прим. Maids: Нам терміново потрібні перекладачі! Якщо ви хочете спробувати свої сили або вже маєте досвід, пишіть в приватні повідомлення на Wattpad або в телеграм (NAH_v1p3r).

Відстань між намиWhere stories live. Discover now