Відстань між нами

Розділ 35 - Відстань до трагедії

Зона С, 5 хвилин до початку презентації.

Сидячи поряд із Джу Ао, Шуан уперше відчув, що його батько... мов засумнівався у своїх життєвих виборах.

Минуло якихось десять хвилин, що ж могло викликати таку величезну зміну?

- Тату,.. - тихо спитав Шуан, ледь повернувши голову в бік чоловіка, - щось трапилося з компанією?

- Та що може з нею статися?

Джу Ао відкрив листівку, присвячену виставці, явно демонструючи небажання, аби його займали.

- А... - трохи подумавши, Шуан сказав. - Тату, у мене потяг о п'ятій. Чому б нам не поговорити після обіду?

Вони так і не дійшли згоди, і хлопець відчував, що не може ось так просто поїхати.

Джу Ао навіть не глянув на нього.

- Минув рік із нашої останньої зустрічі, і за цей час ти навіть не дзвонив додому. А тепер, перед від'їздом, раптом захотів поговорити? Про що тут говорити?

Вчора професор Бай підказав Шуанові, як ефективніше спілкуватися та працювати над розв'язанням проблеми, тому зараз він тримався набагато краще, ніж зазвичай.

- Тату, раніше я не знав, як краще вчинити. Нумо сьогодні поговоримо та разом вирішимо проблему. Раніше нас перервав мій професор. Хіба ми не говорили про...

- Все гаразд, - нетерпляче відмахнувся чоловік. - Я не в настрої слухати.

Останнє, про що Джу Ао зараз хотілося б говорити, так це про сексуальну орієнтацію свого сина; а найбільше він не хотів чути ці два слова: «вирішимо проблему».

Вирішити проблему...

Проживши п'ятдесят років, Джу Ао вперше усвідомив, що може мати психологічні проблеми. Через стільки часу виявилося, що проблема не в його сині, а в ньому самому.

Чи варто йому звернутися до психіатра по поверненню в Китай? Джу Ао дивився листівку, але не розумів з неї ні слова. Те, про що хотів поговорити його син...

Джу Ао роздратовано прошепотів:

- Тіне Шуане, можеш замовкнути на хвильку? Щодо цього... Мені треба ще раз все обдумати.

З усього, що Шуан коли-небудь чув від Джу Ао, «ще раз все обдумаю» було найближчим еквівалентом згоди. Шуан погодився, нагадавши собі не поспішати, і бути задоволеним цим, адже могло бути й гірше.