Якщо так порахувати, Шуан не бачив Джу Ао вже майже чотири роки.
Він якраз навчався на другому році старшої школи, коли вони з Дженсюанем вперше зняли номер у готелі, де він, недовго думаючи, розплатився карткою. Усі деталі платежу, включно з посвідченнями осіб обох, було зафіксовано, тому відстежити їх було неважко.
Тоді Джу Ао найняв людину, аби стежити за Шуаном, але нікому нічого не сказав. Тільки коли хлопець повернувся додому на літні канікули, Джу Ао викликав його до свого кабінету та виклав перед ним звіт, де було все: дата, коли було знято номер, готель, карта, якою він розрахувався... навіть номер посвідчення Дженсюаня і час заселення з випискою з готелю. Все було розписано чорним по білому.
- У гуртожитку тобі незручно? Хочеш комфортніше облаштуватися? - підняв на хлопця погляд чоловік.
Він дав Шуану можливість викрутитися з цього становища. Джу Ао був готовий дивитися на все крізь пальці, доки для сина це несерйозно. Хто ж бо не дурів по молодості?
Але для Шуана це аж ніяк не було звичайною дурістю.
- Ти стежив за мною? Тепер ти і в мої особисті справи носа чуєш?! - він зім'яв аркуш. - Це моя справа! Вона тебе не стосується!
- «Не стосується», кажеш? - він похмуро розсміявся. - Якщо ти не хочеш, аби я піклувався про тебе, гаразд, але тоді поклади цю кредитку на стіл і забирайся.
Люто дивлячись на батька, Шуан дістав з гаманця посвідчення особи, а сам гаманець з усіма картами та готівкою жбурнув на стіл.
Його годинник теж був куплений Джу Ао... Він зняв його і кинув на стіл. І ремінь придбаний на гроші його батька... Тож він полетів до решті речей. Шльопанці теж належали цьому будинку. Шуан не знав, за чиї саме кошти вони були придбані, але раптом і вони оплачені коштом Джу Ао... Він рішуче скинув і їх.
Шуан ще раз уважно оглянув себе. На щастя, одяг був куплений на гроші матері, інакше йому довелося б піти звідси голяка.
Хлопець розвернувся і пішов босоніж.
- Тіне Шуане, хочеш мене роздраконити?! Ану взуй шльопанці!
- Всралися вони мені! - заволав він. Вискочивши з кабінету, він зіткнувся поглядами з матір'ю Вендзя. - Емм... тітко, то я про взуття... Тобто шльопанці.
Вен Юн'ї здивувалася, але все одно ледь помітно всміхнулася:
- Пообідаєш сьогодні вдома? Сяо* Дзя скоро повернеться, поїсте разом.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Відстань між нами
عاطفية«На відстані» - застосунок для знайомст, який, подібно до багатьох інших, відображає відстань між користувачами. Тін Шуан вибрав того, хто знаходиться від нього за двісті вісімдесят сім кілометрів, вважаючи, що так безпечніше. Адже коли між вами май...
