бентежний сон надходить кожну ніч
кидає в сильний жар, у страх, у піт.
під ранок охоплює жаский параліч,
та лиш чекала я на краєвид
темрява лягає верхи,
накриває собою сповна,
перед очами аварії, смерті,
жахіття посилає Вона.
дихання вже неспокійне,
ридання народжують крик,
гучне у вухах гудіння..
мій мозок до цього вже звик.
стукіт у вікна, шурхіт у шафі,
протяг погладжує спину,
так швидко до тебе прямує воно.. і
знову мурашки по шкірі.
туманом покрита земля і вода,
так гарно та спокійно на вид,
два кроки, крига тонка,
і ти вже пішов під лід.
полив сильний дощ, грязько та вогко,
на зустріч доведеться спізнитись,
на світлофорі зелений горів досить довго,
а автівка не змогла зупинитись.
мої сновидіння - страждання та жах,
ніч - чорна та дуже холодна
чи це вже поїхав мій дах,
чи тримає мою руку Горгона
