Лампа. В кімнаті повно темноти…
Вона горить — гаснути не сміє.
Так вперто хоче всім допомогти,
Але вона світити лиш уміє.
Лампа. Вона бажає показати путь,
Щоб без перешкод дійти до цілі.
Вона жадає показати свою суть,
Але, замість освітлення, тихенько тліє.
Лампа. Про неї згадують за необхідності,
А буває й таке: ввімкнув і пішов.
Нікому не треба те тління,
Якщо за вікном чути люд і галас промов.
Лампа. Її життя – це очікування,
Спокій її – лиш жалюгідне вдавання.
Їй конче треба бути потрібною,
Бо за помилку чекає викидання.
Так то Лампа згорає?
Може, ти?
Може, я?
Багато в нас спільного, але різне ім’я…
