Лорд сталевих лез (Стара Версія)

Розділ 23. Рімо

Tom Odell - Another love

Найнаївніші серця розбити легко, а от зібрати із цих шматочків щире кохання знову - неможливо.

Рімо Корлеоне 35 років

- Що ти тут робиш? - запитую, підходячи ближче. - Якого дідька ти тут робиш? - вона мовчить. - Адаліна! - я хапаю її за рук і холодна сталь обпікає мою долоню. - Ти.. ти..

Я дивлюсь на те як із її скроні витікає кров, така багряна, що здається є єдиним кольором тут. Лице беземоційне, а її тіло повністю покалічене.

- Ні... ні... - я хочу витерти цівку крові з її обличчя, але вона знову і знову бруднила ніжну шкіру. Адаліна зникала на моїх очах, як лід. Її життя покидала її тіло, як пісок у пісочному годиннику.

Сльози навертаються на моєму лиці, коли я хотів її обійняти. Вона продовжувала мовчати, лише дивлячись на мене своїми сірими очима.

- Благаю, скажи щось ... Будь ласка, Делі. - прошу її я. - Делі! Делі! - я вже просто кричу не в силі стримувати біль. Не йди. Не знову.

***

- Рімо! - я прокидаю від того, що Аніела трясе мене. - Рімо?!

- Вона приходила. - тараторю я. - Адаліна.

- Ти кричав. Рімо. - її долоня лягає на мою грудну клітину.

- Я знову її бачив.

- Рімо, - починає вона, але я її перебиваю.

- Як тільки я зустрів ту, яка снилась мені рік замість тої дівчини, яку я справді кохав все знову змінилося. Я вічно бачив Селесту замість моєї Делі, караючи себе за це. А зараз все змінилось. Вона знову мертва, знову у моїх руках. - сльози знову навертаються на очі.

- Це був всього лише сон, Рімо.

- Ні, це те в чому я винен. Це мій особистий кошмар. Я винен перед нею.

- Рімо, це не так. Ти...

- Ні, Ані, я винен перед нею. Вона - була всім для мене, як і я для неї.

- Ти казав, що якщо болить слід розповісти. - нагадує вона.

- Я обіцяв собі, що відкрию комусь цю таємницю лише тоді, коли дозволю собі знову кохати. Але як бачиш я мовчу про це. Тому що я, трясця, нікого не кохаю. Навіть тебе Ані. - я розумію як мої слова ріжуть її, але це чортова правда. Я нічого до неї не відчуваю. - Це залишиться таємницею. - на її сірих очах з'являються сльози. Ці чортові сірі очі такі знайомі! Делі...