Лорд сталевих лез (Стара Версія)

Розділ 31. Рімо

Рімо Корлеоне 35 років

Ми уже тиждень ходимо з Аніелою до Елени — нашого психолога. Ця парна терапія допомагає все краще і краще, хоча і занять було доволі мало. Нас змушували пригадувати усі моменти. Вух психолога не оминув і епізод, коли ми з вовченям мало не вбили одне одного у заміському будинку.

— Подай сіль, будь ласка. — промовила Ніе, сидячи збоку і дивлячись на мене ясно сірими очима.

— Прошу. — подаю дівчини приправу і споглядаю за тим, як вона посипає нею омлет.

Загалом з цими терапіями наші відносити суттєво змінилися. Я почав помічати, як Ані часто сміється у компанії моєї рідні і як здається легко їй у цьому колі. Елена і її коти, а без них не обійшлось, — цікаві співрозмовники для таких поранених, як ми із Віолою.

Кілька днів до цього

— Що Ви відчували, коли Рімо змусив Вас убити його? — поставила запитання спеціалістка.

— Ну біль і якусь шкоду. Розуміння ніби це я на тому місці. Можливо мені дійсно так здавалося або я просто не довіряла достатньо і думала, що обманена і кинута на смерть. — сама приводить до висновку блондинка. — Мій мозок міг брехати мені, але пелена спала, коли я побачила ці дії.

— Добре, дуже добре. Сеньйор Корлеоне, а чому Ви вирішили саме брехнею привезти її до нападника? — питання звучить уже до мене.

— Я знав: якщо вона знатиме істину причину нашого уроку, то нізащо не поїде і просто піде з мого життя.

— І все ж чому так важливо було показати це саме при Аніелі? Чим супроводжувалися ваші дії й вчинки у цей момент? Яка була ваша мета?

— Вона хотіла бути зі мною у стосунки, отже повинна була дізнатися й інший мій бік. Бік, який виховував мій батько і яким би я мав керуватися як Консильєрі.

Психологиня беру до рук склянку і відпиває прозору воду. Один із рудих котів лежав у неї біля ніг, гріючись об хазяйку, інший чорний спав на бильці крісла, а кілька маленьких білих кошенят весело гралися одне з одним навколо імпровізованого кабінету. Аніела в цей час закинула свої ноги на м’яку канапу і накрила їх в’язаним пледом. Я ж сидів на іншому кріслі поруч та все ж далеко.

— Я лише хотів показати їй бік мафії в яку вона хотіла вступити. Якби я не зробив би цього, то в майбутньому, якби ж у нас все склалося доволі добре, вона могла б поранитися від інших людей та інших обставин,  гірших за ці.