Рімо Корлеоне 35 років
Після того як ми вчора розійшлися від Массімо, я не бачив Аніелу.
Цікаво як пройшло її побачення? Чи сподобалось їй? Чи весело вони провели час? Чи дозволила вона йому себе поцілувати? Ні, не думаю.
Я зупиняюся біля її дверей і наважуюсь постукати. Кілька хвилин все було тихо і я вже думав було піти, як дівчина відчиняє двері. Її локони волосся були скуйовджені, але виглядали дуже мило. Одягнена вона була у коротку нічну сорочку, яку перед відкриттям гостю поправила як-небудь.
— Чого тобі? — голос її був сонний, отже блондинка всього лише кілька хвилин тому прокинулась.
— Доброго ранку. — перш за все привітався. — Я хотів, щоб ми поїздили по місту.
— Ти і я? Рімо, невже твоя вчорашня партнерка настільки тебе довела? Вона була аж такою жахливою?
— Ні, просто хочу провести з тобою час. — чесно відповідаю.
— Ну добре. Я через кілька хвилин спущусь і можна в тебе дещо попросити?
— Звісно.
— Принеси мені одну зі своїх сорочок.
— Навіщо?
— Я хочу її одягнути.
— Це дивно, але якщо я вже пообіцяв, то принесу. Є якійсь особливі побажання?
— Так, я хочу, щоб вона була чорного кольору.
— Відколи ти носиш стільки чорного?
— Просто вирішила частіше його носити. — пояснює білявка і я просто киваю.
Через кілька хвилин я повертаюся із її проханням.
— Спасибі, а тепер чекай поки я зберуся.
Я знову киваю і йду на кухню, де мене чекає вся моя родина. Елія сиділа на колінках у батька, поруч Діна попивала каву, а Массімо з Джулією і Сантіно про щось говорили, але зупинились як тільки побачили мене.
— Ну що вона погодилась? — запитала сестра схрестивши два пальці на обох руках.
— Погодилась, але це ще нічого не значить. — просто відповідаю я.
— Слухай, вона могла і відмовитись, тому не будь таким песимістичним. — промовив Масс.
— Рімо, я думаю, що Аніела погодиться. — Діна відпила із чашки чорний напій.
— Відколи це ти її так добре знаєш? Ви ж не ладнаєте. — пряме запитання від Вінса.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Лорд сталевих лез (Стара Версія)
Romance2 книга з циклу "Монархічна Мафія" Селеста Карон Я заручниця свого життя. Воно з самого дитинства схоже на пекло. Франція - моя в'язниця, а мій чоловік - катівник. Я прагну втекти, але це майже неможливо. Скоро наша річниця і ми святкуватимемо її в...