Чи гарний мій хлопець актор?

Мої почуття неправильні?

Пройшло декілька тижнів нашого з Мінхо спільного життя в гуртожитку. Насправді, моє враження щодо його беземоційності були хибними, він ще тей веселун! Ні один день не приходив без жартів. Найголовніше те, що він завжди влучно вирішував, куди вставити жарт, а де краще промовчати. Звісно без його підколів не обходилось, але вони ніколи не переходили межу. Він ні разу не образив мене.

— Джі, я в душ, – з рушником на плечі сказав Мінхо.

— Гей! Я теж збирався йти, — швидко підскочивши зі стільця та шукаючи поглядом свій халат, сказав я.

— То пішли разом, – він взяв мій халат з вішака, підійшов ближче та протягнув його мені. На його лиці була доброзичлива посмішка на всі зуби, але я то розумів, що вона награна. Але ми ж з ним граємо у гру. Я протягнув руку, але Мінхо притягнув мене до себе, приклавши силою мою руку до його спини, щоб це було схоже на обійми. На лиці посмішка перетворилась на легку, багатообіцяючу. Але його видав ковток, який я одразу ж помітив. Нервується.

— Пішли, допоможу тобі натерти спинку, – провівши легенько пальцями по спині хлопця, сказав я.

Я думав, що він відступить, не очікувавши такого. Я уважно слідкував за поглядом, чекаючи, доки той почне бігати, але його погляд перейшов з очей на губи, з губ на шию, а з шиї вниз. Він повільно блукав по мені очима, а його вуста привідкрились. Я облизав губи. Я інколи роблю так, коли нервую, але цього разу я не можу нервувати! Я повинен зіграти впевнено. Чорт, чому його губи виглядають такими вологими..

Його погляд повернувся на моє лице. Він хмикнув, а рукою на декілька секунд доторкнувся щоки.

— Заспокойся, я жартую, – він відійшов від мене, та покинув кімнату, а я нічого не зрозумів. Я подивився вниз. ЧОРТ, ЩО ЗА ХУЙНЯ. Я підбіг до дверей, і визирнувши крикнув:

— ЦЕ НЕ ТЕ, ЩО ТИ ПОДУМАВ, – сука як можно було не відчути цього. Мінхо, який відійшов всього на декілька метрів зі сміхом кинув:

— В тебе є декілька хвилин вирішити всі свої проблеми, поки я буду в душі, для полегшення, користуйся фантазією, – піднявши вгору руку з сердечком з пальців, він ще раз засміявся, та заховався за вугол коридору. Ні, ні, ні, це точно не через нього! Просто ми живемо разом, а отже в мене немає можливості залишитись одному і.. задовільнити свої бажання. Як же ніяково, що він це побачив, що він тепер подумає? Піздец. Але його привідкриті губи...