Прокинувшись вранці, я відчайдушно сперечався з тою половиною себе, котра свято вірила, наче вчорашній день — лише сон, бо Ендрю поряд не було. Як за рятівну соломинку, я хапався за те, що аж ніяк не міг вигадати — запах. Можу заприсягтися, створити такий аромат моя уява не здатна. І все, що відбувалось вчора, моя уява все ще не здатна створити, хіба що відтворити.
За вікном все ще було темно, а туман накривав тьмяним покривалом все містечко Форкс. Ідеальний день, після ідеальної ночі. Жодної причини, аби йти до школи. Хоча ні, причина була і є, якщо він піде до школи, то побачиться з Ендрю Міньярдом.
Я вдягнувся у ненадто теплий одяг, а згадавши що куртки у мене немає, накинув зверху тоненької кофти, просту чорну олімпійку. Зайвий доказ реальності вчорашніх подій і куртка Ендрю Міньярда у мене на кріслі.
Спустившись вниз по сходах, я оглянувся і моя посмішка розтягнулась, на столі стояла канапка, яка точно була зроблена для мене. Швиденько запхавшись їжею за обидві щоки і ковтнувши простої води, я глянув на годинник і здивувався. Здається, я проспав довше, ніж гадав.
Сподіваюся, що дощ не барабанить щосили, я вискочив на вулицю, замикаючи двері. Надворі стояв надзвичайно густий туман; здавалося, повітря перетворилося на молочно-білий океан. На мені була куртка Ендрю, яка зігрівала мою душу і тіло. Думаю, Міньярд не буде проти, якщо я трішки користуюсь його верхнім одягом, все ж він сам мені її дав.
Через густу пелену туману, заледве зробивши десяток кроків по під’їзній доріжці, я помітив авто. Чорну мазареті. Серце ледве не вистрибнуло з грудей — зупинилося на мить, потім забилося з подвійною силою.
Я не зауважив, звідки Ендрю виник, та ось він переді мною, відчиняє двері.
— Куди ти зник? — запитав я хвилююче питання.
— Я був з тобою пів ночі, годину тому до мене подзвонив Ваймак, довелось повернутись додому на декілька хвилин.
Я нічого не відповів, але одразу ж розслабився, як тільки сів у салон машини. Дверцята зачинилися; не встиг я і оком кліпнути, як Ендрю уже сидів поруч, запускаючи двигун.
Погляд Ендрю ковзнув по куртці, в якій я тепло вмостився. Його вуста здригнулись і він мовив:
— Молодець, що одягнув куртку, було б погано, якби ти простудився.
— Хвилюєшся за мене? — підняв я брови від "а-ля, я здивований".
ВИ ЧИТАЄТЕ
Endrils. Saga. Dusk.
VampireСутінки з лисами. В цьому фф Ендрю буде м'якшим, йому як не як 178 років. Зріст Ендрю я теж змінила, не можу я його уявити карликом. Тому він буде 175. Я ніколи особливо не замислювався над тим, як доведеться померти, хоча протягом кількох останніх...
