Endrils. Saga. Dusk.

call after call

Прокинувшись, знову ж таки зарано, я зрозумів, що день і ніч поступово мають для мене однакове значення, як і до того, коли я потрапив у містечко Форкс. Я лежав в ліжку й слухав тихі голоси Нікі та Еріка у сусідній кімнаті. Дивно уже те, що вони розмовляють досить гучно для моїх вух. Я перекотився на ліжку, доки ноги не торкнулися підлоги, й нетвердим кроком поплентався до зали.

Нікі та Ерік сиділи разом на дивані, Хеммік малював, Клозе зазирав йому через плече. Коли я зайшов, вони не підвели очей, занадто заглиблені у роботу темношкірого.

Я підповз до Еріка, щоб крадькома й собі зиркнути на малюнок.

- Він побачив ще щось? - тихо запитав я.

- Так. Щось привело його до сидінь вболівальників, наскільки я розумію.

Я спостерігав, як Нікі малює величезні лавки, як розміщені по траєкторії поля; по кругу.. повністю. Бляха зверху виглядала чимось, до біса, знайомим. Темно-зелений відтінок, дерев'яні балки, які лежали в 8-10 сантиметрів, один від одного. Збоку були різні оголошення, але текст розібрати точно не вийде; а саме головне значок букви "г". Усвідомлення накрило мене з головою, це те саме поле.. це те саме місце, де він був зі своєю матір'ю прямо перед їхньою втечею. Серце впало в п'ятки, якщо Ріко зараз знаходиться там, це може означати тільки одне - вже щось відбулось, а їх ще не встигли повідомити.

Зітхнувши, я підвів погляд і наткнувся на проникливі очі Еріка, з його питанням:

- Все гаразд?

- Так, - облизавши губи, я продовжив: - мені просто стало погано, я краще піду ще полежу.

Не дочекавшись їхньої відповіді, я зіскочив додолу. На ватних ногах доплентався до кімнати і закрив двері, мої думки все ще плутались і не давали вільно зітхнути.

Поспіхом оглянувши кімнату, я запримітив мобільний телефон, який спокійно спочивав на ліжку. Мабуть, коли я заснув, міцно притискав до себе пристрій, а Нікі просто не наважився мене розбудити. І як за іронією долі, екран засвітився, як тільки я зробив крок в його сторону.

Тремтячими пальцями я підхопив мобільний і відкрив повідомлення, яке було надіслане декількома секундами раніше.

Втягнувши повітря побільше, я завмер з широко відкритими очима. До повідомлення було прикріплене фото Кевіна-мать-його-Дея. Повідомлення містило в себе погрозу Міньярду, але не ясно саме якому. Спершу я подумав, що це Аарону, але він ж бо полює на мене.., а отже повідомлення адресоване Ендрю. А можливо, зразу обом Міньярдам. Але дещо Ріко прогавив, він відправив не в той час і не тому кому треба.