confession

49 6 10
                                    

Зранку все як завжди. Ендрю поряд не було. Школа. Ендрю в школі не було, це все ще було - як завжди. Я почав хвилюватись, але думка про те, що він зараз полює, заставляла мене ковтнути клубок скупчення в горлі. На перерві до мене підійшла Елі закинувши руку мені на плече.

- Твого принца сьогодні немає?

- Він не принц, - вимучено мовив я.

- Але твій, - єхидно відказала Елісон, на що я нічого не відповів.

На уроках я був або з Елісон, або сам. Мені не хотілось контактувати з іншими людьми школи, тому коли закінчився останній урок - я вилетів на парковку, збираючись скоротити собі шлях додому.

Не очікуючи, що на парковці хтось буде я попрямував вперед, адже інші учні збираються і будуть виповзати школи за декілька хвилин після мене. Я зойкнув, коли міцні руки притиснули мене до чорної мазареті. Я широкими очима витріщався на Ендрю, який дивився зараз своїми карими очима в саму мою душу.

- Ти мене злякав.

- Пробач.

Він подався вперед, аби поцілувати мене. Затримав свої вуста від моїх за декілька секунд і тихо вимовив:

- Так чи ні?

Я туманно кивнув головою.

- Так чи ні? - наполегливо запитав Ендрю.

- З тобою завжди так.

Хмикнувши на мою відповідь, Міньярд припав до моїх губ. Його язик одразу потрапив в середину мого рота, хазяйновито провів по піднебінні і врешті сплівся з моїм язиком. Я задихався від настільки великого напору, відчуваючи тільки те, як мурашки і насолода бігають моїм тілом.

Відсторонившись від мене, я незадоволено заскиглив, чого сам від себе не очікував. Підібравши губи в полоску, я сів у машину. Ендрю захлопнув з моєї сторони дверцята, обійшов машину і сів за місце водія.

- Пристебнися.

- Куди їдемо? - зітхнувши, запитав я після того як пристебнувся.

- Прямуємо по трасі 101 на північ, - сказав він.

Зосередитися на дорозі, Ендрю напряг свої вилиці, здається він відчував мій пильний погляд на собі. Довелося заставляти себе відвернутися від профілю Міньярда, аби не полетіти головою остаточно.

- Я все ще не розумію, куди ми ідемо? - знову запитав я.

- До стежки.

Endrils. Saga. Dusk.Where stories live. Discover now