1

175 13 9
                                    

Жовтневий теплий вітер боляче бʼється по обличчю хлопця, що стрімголов біжить по тротуару, наступає на раннє, опале листя своїми чорними конверсами.

Вже пів на восьму і він запізнюється на перший урок.

Хан Джісон намагається не запізнюватись на заняття, щоб не злити вчителів — зайвих проблем ніхто не забажає, та ще й незручно стояти перед всім класом одному, спітнілому й захеканому.

Коли Хан пройшов у школу, благав із останніх сил охоронця його впустити, великими кроками попрямував до свого класу, відновлюючи дихання.

Зупинившись перед кабінетом, хлопець дістав із кишені мобільний телефон, і дивлячись на своє відображення у чорному екрані, почав прибирати зайве волосся з обличчя і приводити себе у порядок.
Не поспішав, бо вже запізнився на 10 хвилин.

Не видумуючи ніяких виправдань він постукав і повільно відчинив двері.

Усі погляди загострилися на ньому.
Трохи вагаючись, оглядаючи однокласників, які зразу ж після цього відволіклися розмовою із своїм сусідом чи іншими справами, подивився на вчителя і винувато промовив.

-Вибачте за запізнення.

Високий, чорнявий, доволі молодий вчитель оглянув з ніг до голови свого загубленого учня.

Вигляд у нього був... упаси боже: як сильно Хан не піклувався би про своє обличчя та волосся, верхні ґудзики білої сорочки були розстебнуті й відкривали ключиці; штани помʼяті а шнурки на кросівках розвʼязані.

Лі тяжко зітхнув з думкою «який, все ж таки, безнадійний цей клас» й трохи похитав головою зі сторони в сторону ніби показуючи свої враження від такого зовнішнього вигляду, піджавши губи.

-ой, та сідай вже.

-дякую.- з полегшенням видихнув Джісон і почвалав у напрямку своєї парти.

Вмостившись на своєму стільці на передостанньому ряду, Хан почав розкладати підручники.

Від серця одразу ж відлягло, хвилювання миттєво зникло, бо все обійшлося найліпшим образом.

Взагалі то, він міг не перейматися, знаючи, що перший урок - корейська мова, але оскільки Джісон цього року ще не запізнювався на уроки цього вчителя, він не знав напевно, як той відгукнеться.
А взагалі то можна було здогадатися, що Лі Мінхо доволі спокійно відреагує, згадуючи його поведінку на уроках.

Скажи, що кохаєш менеWhere stories live. Discover now