15

24 2 0
                                    

Вибір одягу для подібних виходів ніколи не був проблемою, але зараз Мінхо уже чорт зна вкотре міняє сорочку під кардиган, в якому також далеко не впевнений. Тепер йому здається, що під ці джинси краще пасуватиме інший светр, і взагалі, слід переодягнути штани. Тоді чорне гуді?

Раптом у шафі стало занадто мало одягу, і як на зло, він не встигне замовити нічого нового, адже він має виходити через півтори години. Поки він бореться із ґудзиками на тому ж самому рожевому кардигані, хвилини минають у три рази швидше. Не дивлячись на достатню кількість часу в запасі, пальці зрадницьки тремтять, поки намагаються влучити застібкою в дірку, і його це дратує до скрипу зубів. Все ж, він збирався ще в душ сходити.

Кожна деталь виглядає дивно, що б він не одяг, то рукав не так лягає, то його катишки дратують. Зрештою, він поспіхом одягне гуді і не буде собі більше нервів винищувати. Він все рівно у куртці буде ходити.

Зненацька двері за спиною розпахнулися із такою силою, наче їх відчинили зовсім не тендітні ручки, а трактор. Мінхо одразу прилітає думка, чи не злетять двері з петель, бо в такому разі він точно прикончить цю жінку. Її відображення у дзеркалі виглядає невинним, а побачивши його, на обличчі Чонін розквітла дитяча цікавість.

— Ти куди?— питає вона, з піднятими бровами та погано стриманою посмішкою. Мінхо розвертається до неї, оглядає її всю з ніг до голови: вичепурена, наче зібралася на червону доріжку - чорне, довге волосся спадає блискучими хвилями з її плечей, і навіть з далеку пахне фруктовими лосьйонами, легкий макіяж і вбрання, яке нормально так пасувало б до весілля.

— Таке саме питання.— Він схрещує руки, очікуючи дивиться на неї.

— Ага, ще що? Я не зобовʼязана виправдовуватися перед тобою,— вона хмуриться, і показово відкидає пасмо волосся за плече, поки рушає у напрямку його ліжка. Поправивши свою спідницю, сідає на матрац, поряд із купою одягу, що там накопичилася, так само склавши руки на грудях.

— Не говори зі мною так, я старший,— Вказує Мінхо, й сам підходить до ліжка, аби прибрати все, що накидав туди. Наказувати їй встати не матиме жодних наслідків, тож він висловлює свій другий аргумент, про який він думав із того моменту, як вона обʼявилася в кімнаті.— До того ж я маю знати, де саме ти звабиш мого найкращого друга, і як я зможу йому допомогти.

Скажи, що кохаєш менеWhere stories live. Discover now