ДИКІ ТА ПРИГОДИ НА ГОСТРІЙ ГОРІ

Частина 21 "Перший не завжди останній,або таємниця книги"

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Справжній осінній ранок. Цілу ніч вітер завивав та кружляв, а на світанок весь ліс у жовтих, червоних, оранжевих кольорах оппавших листків дерев, скоро зима. Це передчував холод на вулиці та на душі у наших героїв через ситуацію, що трапилась учора, ніхто не знає наступних кроків, що буде далі і як з цим справитися. Дощ. Краплі зі хмар крапають на землю наче сльози Сані, який оплакує свою пропажу, хоча невідомо чи взагалі живий він.
-і що ми будемо робити народ?- говорить до всіх Костя.
-можливо надалі займатися своїми справами, проте це буде якось не дуже правильно.-мовив Андрій.
- я вважаю що зараз нам потрібно вшанувати пам'ять Саневі, або постаратися знайти його, або хоча б його останки..-сказала Ангеліна.
Вони зробили все як годиться,запалили свічку та згадували щасливі моменти.
-Ну,все.-сказав Андрій та загасив свічку.-потрібно займатися своїми справами, можливо, дарма ми це,а якщо Саня живий?
- Хто-зна, потрібно знайти сліди або щось що вказує на це,хлопці займетеся пошуками?-запропонувала Ліна.
-заради Санька.- разом відповіли хлопці.
Кожен займається своїми справами, хлопці розділилися на підгрупи,одна полює на м'ясо,інша шукає сліди Санька,а третя вишукує артефакти які допоможуть вибратися. Дівчата на верху як завжди душевно розмовляють,також шукаючи якийсь цікавий факт.
-як ти думаєш Саня живий?-запитує Ніна.
-не думала що колись так скажу але,я не знаю. Душа підказує що так,а мозок каже що це неможливо, хотілося б вірити душі, проте факти не заперечиш.
- цікаво для чого нам артефакти?і що з ними робити далі, наприклад з тією старою книгою з підказками..
-Книга!Точно! Дякую за ідею.
Ніна не розуміла що за ідею вона їй дала,та все ж вони разом пішли в дім лісника за книгою.
- навіщо вона тобі?
-аби прочитати і зрозуміти значення підказки номер 1.-каже Ангеліна дивлячись на дзеркало з відкритою книгою..-"Перший-не завжди останній"..
Роздуми перервав дзвінок на рацію від Андрія,який дещо знайшов та хоче зібрати всіх на обговорення. Дівчата та інші прибули.
- і чому ти нас зібрав,що ти знайшов?- запитала Ніна.
-щось не дуже значне проте,ми побачили на деревах намальований крейдою дивний знак, схожий на хрест,загалом по всьому лісу таких дерев 12.-відповів Андрій.
- а ми на одному із цих дерев знайшли клаптик одягу,схожий на одяг Сані.-промовив Назар та дав дівчатам розглянути цей клаптик.
- це тряпка із санькового сведру.-промовила Ліна підходячи до одного з дерев на якому вона наглянула той самий символ.-десь я його вже бачила..
- ви ,здається, теж щось хотіли розказати?- сказав Валік.
- так,ми з Ніною згадали про книгу з підказками,і я зрозуміла сенс однієї із них, "перший-не завжди останній",це про Саню,він зник, і він не останній,тому я запроваджую закон лісу, якщо ви щось побачите чи почуєте дивне,не йдіть туди і ні в якому разі не торкайтеся! Краще повідомте про це іншим,і ми вирішимо що з цим зробити, запам'ятайте це,вбийте це в свої голови! Нам не потрібно більше жертв..
Всі були згідні з новим законом та пообіцяли його дотримуватись, проте чи зможуть вони?