ДИКІ ТА ПРИГОДИ НА ГОСТРІЙ ГОРІ

Частина 22 "Тунель в нікуди"

День продовжувався. Холодний піт охоплював кожного, хвилина мовчання,одна хвилина тиші та роздумів яка, здавалося, тривала вічність. " Що ж буде далі?"," На кого чекає біда?" - замислювалися вони, чи не кожен з них знав що вони все-таки стануть колись наступними, та коли? Всі ми однакові, грішні, смертні,та чи заслуговуємо ми на це? Маємо надію отримати відповіді на усі запитання.
- Годі. Повертайтеся до своєї роботи,і пам'ятайте правило лісу.- промовила Ангеліна, і кожен пішов по своїм справам,хто на верх,хто в ліс, кому потрібно в дім, всі розійшлися по всій горі.
- Бодя,а пішли походимо по горі? Можливо знайдемо щось цікаве.- мовив до того Сергій.
- Та ні,йди сам,я хочу виспатися, останні два дні за ніч я й ока не зімкнув,ще й з останніми подіями голова тріщить.
- Ой,та виспишся ще. Невже тобі не хочеться знайти щось цікаве аби нас похвалили, ще й додому швидше повернемось, а як будеш вдома то будеш спати хоч цілісінький день. Всі ми на нервах,але кожен щось робить ,а не вилежується.
- Я не такий як всі, хіба ж ти мене не знаєш,Сєрий?
- Знаю,ще й як знаю, тому і хочу змінити тебе в кращу сторону. Пішли.
- Ех, у мене немає вибору, йдемо.
Вони обоє були саме в тій частині лісу,де на той час окрім них нікого не було, і їм це подобалось, Сергій хотів знайти або відкрити щось нове,аби на нього звернули увагу й похвалили,та чи справді те що вони знайдуть буде гідне того? Пройшло 15 хвилин.
- Сергію,ми нічого не знаходимо,я казав що марно за це братися, інші вже тут були,і якщо тут у було щось цінне то вони давно його забрали.
-Бодя,не скигли,ми нічого не знаходимо бо шукаємо не там де треба, йди на північ,я піду на південь,так буде ефективніше.
Розділившись кожен пішов своєю стороною, піднімаючи кожен оппавший листочок, розглядаючи стовбур кожного дерева, це тривало близько 10 хвилин,і Сергій знайшов щось дуже цікаве, через що і покликав Богдана до себе.
-Богдане,йди но сюди, поглянь що я надибав.
В стовбурі дерева був дуже довгий тунель,так званий коридор, виглядало дуже заманливо але й небезпечно.
- оце так, інші будуть в шоці, треба їм розповісти.- Богдан вже хотів діставати рацію з кишені але Сергій його зупинив.
- Ей,ти що твориш? Ти забув для чого ми тут?
- Ми знайшли те через що нас можуть похвалити.
- Ти не так зрозумів, вони це відкриття припишуть собі,аби нам стати його відкривачами потрібно його дослідити а потім розказати іншим.
- А як же ж правило лісу?
- та плювати я хотів на нього, не будь боягузом,ми всього навсього зайдемо туди, зрозуміємо що це, вийдемо,і розкажемо іншим.
- Ти впевнений що з цієї діри ми таки вийдемо?
- Не хочеш? Тоді я піду сам.- і в цей момент Сергій зайшов туди.
-Зачекай! Не йди туди сам,я з тобою.
Богдан зайшов до тунелю і вони з Сергієм поспішили дослідити його,не помітивши що після того як Бодя туди зайшов,стовбур дерева поглинув цей тунель. Ні входу,ні виходу з нього не було,а на місці де він був зобразився той самий таємничий хрест.
За цілий день ніхто і не помітив що Сергій та Богдан зникли,всі вважали що вони як завжди вирішили відпочити та не повертатися до роботи,вони були зайняті,їх не хвилювало що хто і де робить, єдине що турбувало думку-таємниче зникнення Сані.У кінці дня,за традицією всі збиралися біля вогнища,збентежило їх те,що двох із них там не було.
-Народ,ніхто не бачив де Сєрий і Бодя?- запитав Костя.
-Ні, вони ж знають що в такій порі ми збираємося тут,де вони ходять в такий час?- промовила Ангеліна.
- Можливо вони загубилися..- сказала Ніна.
-Загубилися? В лісі в якому ми ходимо кожного дня протягом чимало часу?! - відповіла Ангеліна.
- а можливо вони зникли? Ніхто ж не знає що сталося з Санею, можливо,і з ними трапилося те ж саме?- сказав свою думку Валік.
- Валік,сплюнь.- різко відповів на це Андрій.- вони повинні бути живими, невже вони забули про правило лісу і через це і потрапили в халепу?
- Започатковуємо нове правило лісу, заборонено розділятися на підгрупи в яких менше 3 осіб, тому що чим менша група тим і складніше оборонятися,тим і тупішим може бути вирішення, якщо ви порушите правила лісу,то з вами станеться те саме, що і з Санею,Бодею і Сергієм, навіть якщо вони повернуться - правила будуть обов'язковими.- сказала Ангеліна.
- Думаю що це найкраще рішення, а зараз пропоную лягати спати,і ще,залиште трішки їжі в казані, Хто-зна, можливо, вони ще повернуться, голодними їх не залишимо.- промовив Андрій,і всі пішли до своїх спальних місць.