1. Прекрасна помилка

11 3 0
                                    

— Я заварюю чай!

За дверима почувся голос, змушуючи розплющити очі і кинути погляд за дверцята душової кабінки. На секунду дівчині здалось, що він зайшов у ванну кімнату, але його там не опинилось. Просто в нього як завжди був надто гучний голос.

Найон підставляла обличчя під гарячу воду в надії, що та змиє не тільки залишки чужого задоволення, але і її думки. Ще буквально якихось п'ятнадцять хвилин тому Ім не думала ні про що, окрім власного оргазму — хоч і не забувала про Йонбока, — а тепер усе лайно її життя знову підвалило до голови. Розповідало, як весело буде, коли дівчина вийде з квартири і опиниться вкотре в реальному житті.

Мокре волосся було швидко просушене феном, а зуби почищені завдяки вже давно залишеній для неї щітці. Чанма майже закінчилась, отже можна було не сильно хвилюватись, що не вкладена ідеально зачіска стане виглядати ще гірше. А все через те, що давно вже пора було привезти сюди утюжок.

— Найон, твій чай охолоне!

Дівчина закотила очі, знову почувши низький бас з кухні. Йому б перестати так кричати, бо вона і без цього не загубиться в його квартирі, чесно. Але виходу не було, потрібно поправити широкі спортивні штани рожевого кольору і вийти з ванної.

— Ніколи не розуміла, чому ти такий чайоман, — сперлась на стіну Ім, спостерігаючи за хлопцем, що розставляв на столі чашки та тарілки з гарячими тостами. — Я не зможу прокинутись, поки не вип'ю ристрето або хоча б еспресо.

— Як можна пити настільки міцну каву? — пробуркотів хлопець, всідаючись за стіл. — Хіба ти не встигла прокинутись під час сексу?

— Я не встигла нормально лягти спати, — видихнула Найон, повторюючи його дії. — Йонбок, я приходжу до тебе, бо це близько.

Ім закинула ногу на ногу і схопилась за чашку. Хлопець все-таки не поскупився і зробив максимально міцний чорний чай, на який тільки був здатен. Похвальне прагнення, тут можна стоячи поаплодувати, якщо забути наскільки гидотний смак у тої бурди в білій кераміці з наліпленими туди айдолами. Молодша сестра Йонбока просто не могла відпустити брата в Корею без такої важкої артилерії.

— Ти приходиш до мене, коли тобі потрібно вибити з себе погані думки, — гмикнув хлопець, відкушуючи шматок від грінки, куди встиг покласти м'ясо. — І я просив називати мене Фелікс. Звідки таке затяте бажання не тільки стогнати, але і після називати мене корейським ім'ям?

Порви за мене з моїми стосункамиWhere stories live. Discover now