19 глава: Ти тепер вільна

411 10 0
                                    

Бастіано

На роботі повний завал. Треба вирішити багато питань. Тому і залишаюся допізна. Не стану лукавити, я дійсно старався уникати Дженні. Хотів, щоб вона не відчувала себе некомфортно поряд зі мною. Та й сам не знаю як поводити поруч з нею. Продовжити вдавати, що того признання не було?
Ще більш заплутався, коли виявилося, то їй не подобається мої пізні приходи додому. Коли вона сиділа та чекала мене на дивані, то аж серце розривалося. Їй же не зручно спати на дивані.
Минулого вечора я прийшов раніше, як і говорив Дженні. Але я зовсім не чекав, що вона чекатиме мене, до того ж голодною. Тому й розізлився, але Дженні розплакалась. Знав же, що вона дівчина. І не просто дівчина, а дуже вразлива дівчина і все одно підвищив голос.

Складаючи репери, що є підписаними, помітив сповіщення від Дженні, тому вирішив глянути.
Кохана дружина♡♡: Я вагітна
Написано було на екрані. Саме так було написано. Lo giuro sul mio onore. Моя дівчинка вагітна. Вагітна моєю дитиною. Ми тепер будемо повноцінною сім’єю.
Тільки мене непокоїть те, що вона так і не відповіла мені на признання. Що якщо мої почуття не взаємні? 
Додому прийшов пів сьомої. Побачивши її повідомлення, я кинув все і поїхав додому.
Дженні залишила вечерю для мене в холодильнику. На кухні також побачив її тест. Але самої неї я не знайшов.
Зайшовши в спальну побачив нарешті Дженні. Дівчинка спить, спить солодким сном. Прийнявши душ я швиденько поїв і пішов будити свою сплячу дружину. Ну не вистачало мені терпіння, бо я бажав поговорити про її вагітності з нею.
— Дженні....
— Ммм...
Прокидається моя, лише моя дружина.
— Я так тебе люблю... Я зроблю все, щоб наша сім’я була найщасливіша.
Цілую її в носик. Красуня так і не відкрила очі. То вона так сильно спати хотіла, чи просто не хотіла на мене дивитися.
— Дякую, що не злися.
— Чому я повинен злитися на тебе?
— Не знаю...
Пожимає плечима, повертаючись на іншу сторону і накриваючи себе повністю ковдрою.

Наступні дні я багато працював, також записав Дженні до лікаря. Також дізнався, що мама Дженні офіційно тепер розлучена. Плюс я поспілкувався, щоб Жерарі було заборонено наближатися до Дженні та її матері. А також я готував сюрприз для Дженні. З однієї сторони був буде радий, а з другої було багато переживань. Багато думок, які були ну взагалі не в позитивний бік.
Зробивши всі справи я прикрасив кухню, поки Дженні була на зустрічі з Раїсою. Зробив все в такому романтичному стилі. Щоб відчувалася романтична атмосфера. Свічки, пелюстки троянд (Раїса запевнила, що це потрібно), паста з морепродуктами та виноградний сік.
З Раїсою ми домовилися, що вона напише коли Дженні буде їхати додому. І коли вона написала, я закінчував останні моменти. Дуже хотів, щоб все було ідеально.
— Я вже в дома!
Чую голос Дженні після сімнадцяти хвилин, як прийшло повідомлення Раїси.
— Привіт...
Виходжу зустрічати.
— Йдемо їсти. Я для нас приготував.
Беру її за руку та веду до кухні. Дженні трохи здивовано оглядає кухню.
— Романтична вечеря?
— Тобі не подається?
— Та, ні. Все дуже красиво. Просто на тебе - це не схоже.
Садовлю Дженні за стіл.
Після вечері я даю їй паперові листи. Дженні не одразу розуміє. Хмуриться, не розуміючи.
— Тепер ти не є оплатою за кредит. Тепер ти просто моя дружина. Дружина, що має право вирішувати сама та говорити «ні» коли їй заманеться.
— Ти серйозно?
Дивиться на мене не вірячи в реальність.
— Так, Дженні.
Підходу та накриваю її руки.
— Ти вільна. Вільна від усього. Але ти все ще моя дружина. І я надіюсь, що ти нею залишишся до кінця мого життя.
— Я так тебе кохаю...
Зривається обіймати мене. А я не можу повірити, що для того, щоб почути ці довгоочікувані слова треба було просто розірвати договір з її батьком. Всього на всього. Sul serio? Ну чому я не зробив цього раніше? І чому вона не сказала? Sul serio?
— Дякую, дякую тобі....
— Я теж сильно тебе люблю, Дженні. Ти навіть не уявляєш наскільки. Я так боявся, що ти залишиш мене. Боявся, що мої почуття не взаємні. Дженні, ти найкраще, що сталося в моєму житті. Я не відпущу тебе і нашу дитину нікуди. Ви тільки мої...
— Так, Бастіоно. Ми тільки твої...
Накриває своїми губами мої. Трохи сором'язливо цілуючи. Швидко беручи ініціативу на себе, ще більше посилюючи наш поцілунок.

Дівчинка для мафіозі Where stories live. Discover now