Похибка першого типу

10 Майбутній чоловік

10 Розділ.

Лео
Цілі вихідні пройшли в нескінченних справах, які мій дядько невимушено скинув на мене. Як не дивно, зараз це навіть було на користь. Я не бачив Аріель з моменту тієї вечірки і вирішив не писати їй, хоча втриматися від цього виявилося справжнім випробуванням. Вона немовби оселилася у моїй голові, і, чорт забирай, я не розумів, як вона це зробила.

Ашер зник так само швидко, як і з'явився, і я підозрював, що він остаточно втягнувся в полювання на Евелін. Ще недавно я б по-дружньому посміявся над ним, але тепер сам опинився у схожій ситуації.

Сьогодні в університеті я не з'явився — справи не дозволили, але ми домовилися зустрітися з хлопцями в кав'ярні поблизу. Виявилося, що ці двоє раптом вирішили почати активно гризти граніт науки. Я звик до подібного від Ашера, але те, що Макс раптом занурився в навчання, було новиною. Мабуть, на це питання здатен відповісти лише Господь Бог, тому я і не намагався шукати пояснення.

— У чому сенс нашої дружби, якщо ти не можеш зробити за мене цей довбаний проєкт? - мені не потрібно було навіть обертатись, щоб упізнати голос Макса. Цей ідіот постійно шукав когось, хто буде робити за нього університетські завдання.

— Що сталося з тією риженькою, що мала тобі допомогти? - Ашер спокійно всівся за столик поруч, крутячись із чашкою кави. Його було важко чимось здивувати, але він явно розважався Максовими невдачами.

— Вона виявилась стервою, - відповів Макс із таким обуренням, ніби щойно дізнався, що світ несправедливий. — Уявляєте, вона відмовилася, коли я запропонував їй кілька додаткових нічних уроків. Це ж уперше в історії!

Окей, нічого нового. Якби ми з Ашером зібрали всі свої пригоди, список усе одно був би лише половиною від Максового. Дякувати Богу, що цей бовдур знав, як користуватися презервативами, — інакше наслідки його «підходу до навчання» могли б бути значно гіршими.

Макс знову поринув у свою драму про невдалу здачу предмету, але я перестав слухати його, коли побачив, як до кав'ярні заходять Евелін і моє прекрасне кошенятко. Вони, здається, таки стали друзями. Я ледь не розсміявся, коли помітив, як широко розплющилися її очі, коли вона побачила мене. Ця мила реакція була однією з тих речей, які завжди піднімали мені настрій.

— Еві і мила незнайомка, сідайте з нами, - я убʼю Макса, якщо він знову назве її милою. Якого дідька?

— У мене є імʼя. Я Аріела, - вона легко посміхнулась йому, схоже, не розуміючи, що копає для нього могилу цим жестом.

— У нас немає часу на каву із паразитами, - втрутилась Евелін. Схоже, рахунок був не на користь Ашера.

— Я йду звідси, поки не придушив її нахрін.

—Що за флюїди агресії, майте повагу! Арі, добре, що ми з тобою не такі, - з усмішкою та легким підморгуванням промовив Макс до Аріели, безтурботно ігноруючи напружену атмосферу.

— Звалив! - вказуючи йому на двері, я штовхнув його в ребра.

Я кинув погляд у бік Евелін, натякаючи їй на двері, й вона, хоч і з недоволеним закочуванням очей, але пішла геть. Аріела вже теж зібралася виходити, але я схопив її за руку, зупиняючи.